На початку XIX ст. українські землі були поділені в основному між двома континентальними імперіями Європи -- Австрійською імперією Габсбургів та Російською імперією Романових. На підросійській Наддніпрянській Україні після ліквідації гетьманщини, Запорозької Січі та залишків місцевого самоврядування політична думка переживала період занепаду. Осмислення ситуації, що склалася, відбувалося в прихованих формах таємних товариств і творів анонімних авторів. Такими товариствами були, зокрема, товариство дворянських революціонерів (Південне товариство), Товариство об'єднаних слов'ян (1823--1825), Малоросійське товариство (1821 -- 1825).
205 лет назад Париж капитулировал перед войсками Шестой коалиции. Эскадроны кавалерии во главе с российским императором Александром I торжественно вступили во французскую столицу. Спустя неделю Наполеон I отрёкся от престола и отбыл в ссылку. Историки отмечают, что в 1812 году Россия боролась с армией императора французов фактически в одиночку, истощив свои людские и материальные ресурсы. Однако, по словам экспертов, благодаря искусной «скифской тактике» и мужеству русских солдат страна смогла поставить победную точку в этом противостоянии и занять ведущие позиции в системе международных отношений в первой половине XIX века.