Кульмінаційним моментом «відлиги» став XX з'їзд КПРС у лютому 1956 року. У доповіді на закритому засіданні М. Хрущов вперше розкрив страхітливі злочини, скоєні Сталіним та його оточенням. Однак нове партійно-державне керівництво, розвінчуючи «культ особи», прагнуло переконати, що сталінські злочини були лише «деформацією» соціалізму. М. Хрущов закликав відкинути сталінізм і повернутися до ідей Леніна, замовчуючи при цьому, що перший практик комуністичного будівництва започаткував масовий терор проти мирних людей, що саме за його наказом було створено перші табори та організовано ЧК — інструмент для придушення всякого інакодумства і невдоволення режимом.
Католическая церковь существенно расширила зону своего влияния, консолидировала земельную собственность, создала новые структуры в виде духовно-рыцарских орденов. Вместе с тем усилилась конфронтация Запада и Востока, активизировался джихад как ответная агрессивная реакция западному миру со стороны восточных государств. IV Крестовый поход еще более разделил христианские церкви, заложил в сознание православного населения образ поработителя и врага — латинянина. На Западе утвердился психологический стереотип недоверия и враждебности не только к миру ислама, но и к восточному христианству.