Наприкінці XIX - на початку XX ст. Китай залишався напівфеодальною країною з імператорською формою правління (Маньчжурська династія). Жодна з капіталістичних країн світу не змогла перетворити цю величезну азіатську країну на свою колонію. Проте під виглядом оренди різних морських портів і територій, значних фінансових інвестицій Англія, Німеччина, Франція, Японія, Росія одержували дедалі більше привілеїв. Країна перетворювалася в напівколонію. Разом з тим китайська молода буржуазія була зацікавлена в розширенні внутрішнього ринку, ліквідації іноземної конкуренції та феодальних порядків, демократизації державного і суспільного життя.
У першому десятиріччі XX ст. швидко зростали антимань-чжурські та національно-визвольні настрої. Влітку 1905 р. під керівництвом Сунь Ятсена - відомого китайського революціонера-демократа - відбулося об'єднання різних китайських революційно-демократичних груп і організацій, що ставили своїм завданням ліквідацію монархії та встановлення республіки, в Об'єднаний союз.
В основу програми Об'єднаного союзу були закладені "три народні принципи", які розробив Сунь Ятсен: націоналізм, народовладдя і народний добробут. Принцип націоналізму означав необхідність повалення чужоземної маньчжурської династії та встановлення суто китайського правління. Принцип народовладдя трактувався як ліквідація монархічного ладу і встановлення республіки, а принцип народного добробуту вимагав зрівняти права на землю.
Чисельність прихильників Сунь Ятсена швидко зростала.
В умовах посилення незадоволення політикою пінського уряду значно активізували свою діяльність революційні організації у головному центрі Середнього Китаю - Іхані. Саме тут у 1911 р. повстали солдати саперного батальйону, до яких приєдналися інші війська. Повстання охопило сусідні міста і вся провінція Ху-бей була проголошена республікою. Уряд провінції організував ефективну оборону провінції та закликав усі верстви населення Китаю підтримати революцію. Він просив іноземні держави дотримуватися нейтралітету, обіцяючи за це повагу до всіх договорів, які вони уклали з династією Цін. На кінець 1911 р. лише З провінції з 18 визнавали владу пінського уряду.
У грудні 1911 р. в Нанкіні делегати від провінцій обрали президентом Китайської республіки Сунь Ятсена, який щойно повернувся з еміграції. Він сформував революційний уряд. Уперше в історії Китаю були проголошені демократичні свободи і права народуі розроблені заходи з поліпшення добробуту народу, розвитку освіти тощо.
1. Флаг – это один из главных символов государства, олицетворяющий его суверенитет и идентичность. Термин «флаг» происходит от нидерландского слова «vlag».Флаг - это прикрепленное к древку или шнуру полотнище установленных размеров и цветов, обычно с изображением на нем герба или эмблемы. С древних времен флаг выполнял функции объединения народа страны и его идентификации с определенным государственным образованием.
Государственный флаг независимого Казахстана был официально принят в 1992 году. Его автором является художник Шакен Ниязбеков.
Государственный флаг Республики Казахстан представляет собой прямоугольное полотнище небесно-голубого цвета с изображением в центре солнца с лучами, под которым – парящий орел (беркут). У древка – вертикальная полоса с национальным орнаментом. Изображение солнца, его лучей, орла и национального орнамента – цвета золота. Соотношение ширины флага к его длине – 1: 2.
В традициях геральдики каждый цвет символизирует определенное понятие. Так, небесно-голубой цвет символизирует честность, верность и безупречность. Кроме того, небесно-голубой цвет имеет глубокое символическое значение в тюркской культуре. Древние тюрки всегда почитали небо своим богом-отцом, а их небесно-голубое знамя символизировало преданность отцу-прародителю. На государственном флаге Казахстана он символизирует чистое небо, мир и благополучие, а одноцветие фона – единство нашей страны.
Исходя из геральдических канонов, солнце символизирует богатство и изобилие, жизнь и энергию. Поэтому лучи солнца на флаге страны имеют форму зерна – символа достатка и благополучия. Изображение солнца в государственной атрибутике Казахстана подтверждает его приверженность общечеловеческим ценностям и свидетельствует о том, что новое молодое государство полно жизнеутверждающей энергии и открыто всем странам мира для партнерства и сотрудничества.
Образ орла (беркута) является одним из главных геральдических атрибутов, издавна применяемых в гербах и флагах многих народов. Этот образ обычно воспринимается как символ власти, прозорливости и великодушия. Парящий под солнцем беркут олицетворяет собой силу государства, его суверенитет и независимость, стремление к высоким целям и устойчивому будущему. Особое место занимает образ беркута в мировоззрении евразийских кочевников. Он ассоциируется у них с такими понятиями как свобода и верность, чувство достоинства и мужество, мощь и чистота помыслов. Стилизованный силуэт золотого беркута отражает стремление молодого суверенного государства к высотам мировой цивилизации.
Важным элементом государственного флага является расположенная у его древка вертикальная полоса с национальным орнаментом. Казахский орнамент – одна из форм специфического художественного восприятия мира в строгом соответствии с эстетическими вкусами народа. Представляющий собой гармонию различных форм и линий, он является выразительным средством раскрытия внутреннего мира народа. Национальный орнамент вдоль древка символизирует культуру и традиции народа Казахстана.
2. Цвет нашего флага является своего рода носителем географической информации.
3.Его изображение в гербах и флагах народов и этнических групп, населявших Казахстан, имеет давнюю традицию. На языке символики силуэт орла означает государственную власть, широту и прозорливость.
4.Золотое солнце - символ жизни и энергии. Солнце также символизирует время и прогресс, помимо богатства и полноты. Район луча пшеницы является символом изобилия и процветания.
5.Автор флага — дизайнер и художник, заслуженный деятель искусств Казахстана Шакен Ниязбеков.
Объяснение: