М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
vova01092005
vova01092005
07.08.2021 07:47 •  История

1. Где располагалась столица усуней г. Чигучен? А) Долина реки Чу

В) Берег Иссык - Куля

С) Долина реки Талас

Д) Илийская долина

Е) На границе с Китаем

2. Имущественное неравенство людей зародилось в эпоху:

А) неолита

В) среднего палеолита

С) раннего палеолита

Д) мезолита

Е) бронзового века

3. Как назывался верховный правитель и военачальник Западнотюркского каганата?

А) сюбаши

В) джабгу

С) эльтебер

Д каган

Е) хан

4. Ш.Уалиханов, участвуя в разработке реформы управления Казахским краем в 60 - е годы XIX века, предлагал:

А) восстановить ханскую власть

В) разделить Казахстан на аймаки

С) сделать Казахстан территорией , подвластной Петербургскому двору

Д) перестроить управление Казахстана на началах народного самоуправления

Е) сделать Казахстан единым генерал - губернаторством

5. Многолетняя война казахских ханов и Шайбанидов:

А) катастрофически ослабила кочевников

В) оживила торговлю Степи и Средней Азии

С) привела к доминированию земледельческих оазисов юга над кочевниками

Д) нанесла урон земледелию и кочевому хозяйству

Е) активизировала потоки Великого Шелкового пути

6. Исторические исследования Е.Бекмаханова:

А) «Кенесары и Сыздык»

В) «Казахстан в 20 - 40-ые годы XIX века»

С) «Хан Абылай»

Д) « Очерки истории Казахстана»

Е) «очерки о Джунгарии»

7. Столица ханства Абулхаира:

А) Баласагун

В) Сайрам

С) Сыгнак

Д) Отрар

Е) Тараз

8. В борьбе с Хакназаром ногайцы были вытеснены:

А) к Дону

В) в Джунгарию

С) в Сибирь

Д) к Казани

Е) к Хорезму

9. Самый популярный поэт Семиречья XIX века, воспитанником которого был Жамбыл?

А) Суинбай

В) Шернияз

С) Шортанбай

Д) Шоже

Е) Дулат

10. Кенесары Касымулы вводит вместо суда биев:

А) Пограничный суд

В) Народный суд

С) Суд казиев

Д) Имперский суд

Е) Ханский суд

11. Какой фактор был главной тенденцией политики Кангюя на протяжении всего периода существования?

А) война с наместником Кашгара Бань Чао

В) захватнические войны

С) контроль участка Шелкового пути по Сырдарье

Д) чеканка монет

Е) тесные экономические и политические связи с династией Хань

12. Став ханом, Тауке стремился:

А) расширить территорию Казахского ханства

В) упрочить казахско-русские дипломатические отношения

С) покорить Джунгарское ханство

Д) создать сильное централизованное государство казахов

Е) возродить Великий Шелковый путь

13. От сглаза оберегали:

А) татуировки

В) кольца

С) бойтумары

Д) посохи

Е) клейма на скоте

14. А.Байтурсынов основал еженедельную газету «Казах» в :

А) 1900 г.

В) 1913 г.

С) 1905 г.

Д) 1903 г.

Е) 1902 г.

15. В результате индустриализации Казахстан по производству цветных металлов среди республик СССР стал занимать:

А) второе место

В) третье место

С) четвертое место

Д) пятое место

Е) десятое место

16. Кому принадлежит девиз в годы коллективизации : «Перегибов не допускать - парнокопытных не оставлять!»

А) Семипалатинским перегибщикам

В) Уральским перегибщикам

С) Семиреченским перегибщикам

Д) Карагандинским перегибщикам

Е) Тургайским перегибщикам

17. Казахское национальное блюдо, приготовленное из мяса и внутренностей, прожаренных в масле:

А) катырма

В) куырдак

С) казы

Д) жая

Е) шужук

18. Историческое событие 1954 года для Казахстана:

А) было закончено строительство Турксиба

В) преобразования колхозов в совхозы

С) Алматы стал столицей КазССР

Д) началось освоение целинных и залежных земель

Е) был осуществлен первый запуск искусственного спутника Земли

19. В 1841 году открыли первую школу с преподаванием на русском и татарском языках в:

А) в старшем жузе

В) в среднем жузе

С) в Туркестане

Д) в Букеевской Орде

Е) в Могулистане

20. Что предпринимает правительство Казахстана для преодоления нехватки специалистов после Великой Отечественной войны?

А) приглашают специалистов из других республик Советского союза

В) посылают учиться в Москву, Киев

С) открывают рабочие факультеты

Д) создают школы и училища трудовых резервов

Е) создают профессионально - технические училища

21. Самый обременительный вид налога, взымавшегося с населения Оренбургского ведомства по «Уставу об оренбургских киргизов» 1824 года:

А) кибиточная подать

В) ясачная подать

С) чёрная подать

Д) налог крови

Е) земский сбор

22. Казахский хан, правивший в 1538 - 1580 годах:

А) Хакназар

В) Касым

С) Тауке

Д) Есим

Е) Аулхаир

23. Какое животное является олицетворением будущего Казахстана?

А) барс

В) конь

С) волк

Д) беркут

Е) олень

24. Какой год в Казахстане был объявлен «Годом поддержки культуры»?

А) 1999 г.

В) 2000 г.

С) 2001 г.

Д) 2002 г.

Е) 2004 г

25.Найдите ошибку в перечне художественных фильмов имевших успех в

70 - 80 гг.?

А) «Кыз - Жибек»

В) «Погоня в степи»

С) «Амангельды»

Д) «Кровь и пот»

Е) «Гаухартас»

👇
Ответ:
poeticclown
poeticclown
07.08.2021

1-д

2-е

3-с

4-д

5-а

6-в

7-в

8-а

9-д

10-а

11-д

12-е

13-с

14-д

15-не знаю

16-а

17-с

18-е

19-а

20-в

22-с

23-а

24-е

25-с

4,4(32 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Рад1111111
Рад1111111
07.08.2021

Відповідь:

Пояснення:

Пан Великий Новгород, як називали його сучасники, рано відокремився від Києва.

Новгородська земля являла собою величезну територію. Вона тягнулася від Балтики до Уральських гір, від Білого моря і берегів Льодовитого океану до межиріччя Волги та Оки. З самого початку російської державності Новгород виступав нарівні з Києвом за лідерство в російських землях. Неодноразово Новгород брав гору над Києвом і стверджував своїх князів на загальноросійському престолі. Але одночасно Новгород постійно прагнув зберегти своє особливе положення на Русі, затвердити свою вільність. Хоча київські правителі регулярно посилали в Новгород своїх намісників - старших синів великих князів, їх влада ніколи верб була тут такою ж сильною, як в інших руських князівствах, що пояснюється міццю місцевого боярства, силою міських верств - багатого купецтва, ремісників. Великий авторитет мав тут і глава православної Церкви - новгородський архієпископ, або "владика", як його тут величали.

Причина особливої ролі Новгорода в російській історії полягала в самому ладі життя міста. Довгий час він розташовувався в центрі важливих торговельних шляхів - в південну Прибалтику, далі в німецькі землі і Скандинавію, а також на Волгу, а звідти в країни Сходу. Новгород виріс на торгівлі, праці ремісників, пушном промислі, господарствах великих землевласників. Тут раніше, ніж в інших містах, з'явилися купецькі об'єднання. Багаті торговці мали не тільки річкові та морські судна, а й склади, комори. Вони будували багаті кам'яні будинки, церкви. У Новгород приходило чимало іноземних купців. Тут розташовувалися їхні двори. У новгородську торгівлю включалися не тільки купці і ремісники, але й бояри, представники Церкви, в тому числі і "владика". З часом в Новгородській землі виросли великі міста Псков, Ізборськ; раніше велику роль грала древня Ладога.

Сюди не доходили набіги печенігів і половців. Це оберігало народний працю, створювало сприятливі умови: для розвитку краю. Велику силу в Новгороді з часом отримали великі землевласники - бояри. Саме їх земельні володіння, ліси, рибні угіддя давали значну частину торгової продукції - хутро, мед, віск, рибу, льон. Інтереси боярства, купецтва, Церкви спліталися воєдино, тому верхівка міста, так звана аристократія, спираючись на свої незліченні багатства, грала таку велику роль в житті міста.

У політичному житті аристократія вела за собою ремісників, інший люд. Новгород виступав єдиним фронтом проти постійного політичного тиску то з боку Києва, то з боку Ростово-Суздальського князівства. У цій боротьбі всі новгородці були заодно, захищаючи своє особливе становище в російських землях, свій суверенітет. Але у внутрішньому житті міста така згуртованість не виявляється: нерідко виникали найгостріші зіткнення інтересів городян і міської верхівки, що виливалося у відкриті виступи, заколоти проти боярства, багатого купецтва, лихварів. Не раз вривалися повсталі городяни і на архиєпископський двір. Міська аристократія також не уявляла собою єдиного цілого. Гостро ворогували між собою окремі боярські і купецькі клани, які боролися за землі, Доходи, привілеї, за те, щоб поставити на чолі міста свого ставленика - князя, посадника або тисяцького.

Новгород суперничав з Києвом не тільки в господарському і торговельному відносинах, але і в частині зовнішнього вигляду міста. Тут, на лівому березі Волхова, на узгір'ї рано з'явився свій кремль, обнесений кам'яною стіною, на відміну від багатьох інших російських детинцев, обгороджених дерев'яно-земляними укріпленнями. Син Ярослава Мудрого Володимир збудував тут Софійський собор, який суперничав за красою та монументальності з київською Софією. Навпроти Кремля розташовувався торг, де зазвичай проходило міське віче - сход всіх політично активних жителів. На ньому вирішувалися багато важливі питання життя міста: вибиралися міська влада, обговорювалися кандидатури за князів, визначалася військова політика.

У XII-XV ст. Новгород Великий був сутнісно центр Новгородської феодальної республіки, феодальної держави Русі. Вищим органом влади тут було віче, на яке могло збиратися як міське, так і вільне сільське населення. Воно обирало з середовища боярства посадника (намісника князя в землях, що входили до складу держави), тисяцький (воєначальника, який очолював міське ополчення - "тисячу", помічника посадника) і навіть архієпископа (з 1156 г.). Віче збиралося по дзвону вічового дзвони, який був символом свободи і незалежності Новгорода. Зовні справді здавалося, що віче є найвищою владою в місті, але в реальності всі важелі управління та впливу перебували в руках аристократії. Бояри, багаті купці, церковники стояли за спиною віча, готували вигідні їм рішення, купували голоси людей, залякували і переслідували норовливих.  

Надіюся сподобалося,багато непотрібного матеріалу?можеж вибрати головне

4,4(55 оценок)
Ответ:
к2а2т2я
к2а2т2я
07.08.2021

Відповідь:

Пояснення:

Пан Великий Новгород, як називали його сучасники, рано відокремився від Києва.

Новгородська земля являла собою величезну територію. Вона тягнулася від Балтики до Уральських гір, від Білого моря і берегів Льодовитого океану до межиріччя Волги та Оки. З самого початку російської державності Новгород виступав нарівні з Києвом за лідерство в російських землях. Неодноразово Новгород брав гору над Києвом і стверджував своїх князів на загальноросійському престолі. Але одночасно Новгород постійно прагнув зберегти своє особливе положення на Русі, затвердити свою вільність. Хоча київські правителі регулярно посилали в Новгород своїх намісників - старших синів великих князів, їх влада ніколи верб була тут такою ж сильною, як в інших руських князівствах, що пояснюється міццю місцевого боярства, силою міських верств - багатого купецтва, ремісників. Великий авторитет мав тут і глава православної Церкви - новгородський архієпископ, або "владика", як його тут величали.

Причина особливої ролі Новгорода в російській історії полягала в самому ладі життя міста. Довгий час він розташовувався в центрі важливих торговельних шляхів - в південну Прибалтику, далі в німецькі землі і Скандинавію, а також на Волгу, а звідти в країни Сходу. Новгород виріс на торгівлі, праці ремісників, пушном промислі, господарствах великих землевласників. Тут раніше, ніж в інших містах, з'явилися купецькі об'єднання. Багаті торговці мали не тільки річкові та морські судна, а й склади, комори. Вони будували багаті кам'яні будинки, церкви. У Новгород приходило чимало іноземних купців. Тут розташовувалися їхні двори. У новгородську торгівлю включалися не тільки купці і ремісники, але й бояри, представники Церкви, в тому числі і "владика". З часом в Новгородській землі виросли великі міста Псков, Ізборськ; раніше велику роль грала древня Ладога.

Сюди не доходили набіги печенігів і половців. Це оберігало народний працю, створювало сприятливі умови: для розвитку краю. Велику силу в Новгороді з часом отримали великі землевласники - бояри. Саме їх земельні володіння, ліси, рибні угіддя давали значну частину торгової продукції - хутро, мед, віск, рибу, льон. Інтереси боярства, купецтва, Церкви спліталися воєдино, тому верхівка міста, так звана аристократія, спираючись на свої незліченні багатства, грала таку велику роль в житті міста.

У політичному житті аристократія вела за собою ремісників, інший люд. Новгород виступав єдиним фронтом проти постійного політичного тиску то з боку Києва, то з боку Ростово-Суздальського князівства. У цій боротьбі всі новгородці були заодно, захищаючи своє особливе становище в російських землях, свій суверенітет. Але у внутрішньому житті міста така згуртованість не виявляється: нерідко виникали найгостріші зіткнення інтересів городян і міської верхівки, що виливалося у відкриті виступи, заколоти проти боярства, багатого купецтва, лихварів. Не раз вривалися повсталі городяни і на архиєпископський двір. Міська аристократія також не уявляла собою єдиного цілого. Гостро ворогували між собою окремі боярські і купецькі клани, які боролися за землі, Доходи, привілеї, за те, щоб поставити на чолі міста свого ставленика - князя, посадника або тисяцького.

Новгород суперничав з Києвом не тільки в господарському і торговельному відносинах, але і в частині зовнішнього вигляду міста. Тут, на лівому березі Волхова, на узгір'ї рано з'явився свій кремль, обнесений кам'яною стіною, на відміну від багатьох інших російських детинцев, обгороджених дерев'яно-земляними укріпленнями. Син Ярослава Мудрого Володимир збудував тут Софійський собор, який суперничав за красою та монументальності з київською Софією. Навпроти Кремля розташовувався торг, де зазвичай проходило міське віче - сход всіх політично активних жителів. На ньому вирішувалися багато важливі питання життя міста: вибиралися міська влада, обговорювалися кандидатури за князів, визначалася військова політика.

У XII-XV ст. Новгород Великий був сутнісно центр Новгородської феодальної республіки, феодальної держави Русі. Вищим органом влади тут було віче, на яке могло збиратися як міське, так і вільне сільське населення. Воно обирало з середовища боярства посадника (намісника князя в землях, що входили до складу держави), тисяцький (воєначальника, який очолював міське ополчення - "тисячу", помічника посадника) і навіть архієпископа (з 1156 г.). Віче збиралося по дзвону вічового дзвони, який був символом свободи і незалежності Новгорода. Зовні справді здавалося, що віче є найвищою владою в місті, але в реальності всі важелі управління та впливу перебували в руках аристократії. Бояри, багаті купці, церковники стояли за спиною віча, готували вигідні їм рішення, купували голоси людей, залякували і переслідували норовливих.  

Надіюся сподобалося,багато непотрібного матеріалу?можеж вибрати головне

Подробнее - на -

Объяснение:

4,5(86 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ