1. Засоби вичавлювання з народу грошей, які було застосовано в роки перших п’ятирічок: • А державні позики, емісія грошей, збільшення виробництва горілки.
• Б емісія грошей, збільшення виробництва горілки, соціальні пільги.
• В збільшення виробництва горілки, соціальні пільги, державні позики.
• Г соціальні пільги, державні позики, емісія грошей.
2. Причина провалу в УСРР плану форсованої індустріалізації в роки першої п’ятирічки:
• А виконанню плану перешкодили зовнішньополітичні обставини, реальна загроза війни.
• Б виконанню плану перешкодили непередбачені стихійні лиха.
• В нереальність показників плану індустріалізації, адміністративно-командні методи виконання.
• Г саботаж населення, збройний опір, диверсії, «економічне шпигунство».
3. Причини реалізації більшовицькою владою планів форсованої колективізації українського села:
• А колгоспи швидко довели селянам свою ефективність.
• Б масштабні репресії та Голодомор змусили селян сприйняти колгоспи.
• В українські селяни щиро вірили в ідеали комунізму й підтримували більшовиків.
• Г широка агітаційна кампанія та економічна зацікавленість селян.
4. Мета більшовицької політики індустріалізації:
• А забезпечення часткового вдосконалення та розвиток промисловості, відбудова якої відставала від відбудови сільського господарства.
• Б завершення промислового перевороту, ліквідація ручної праці в промисловості.
• В перетворення СРСР з аграрної на індустріально розвинену державу, в економіці якої промисловість відіграватиме провідну роль.
• Г поставлення промисловості на службу сільському господарству, щоб за випуском цієї продукції обійти всі країни світу.
5. Назва 1929 року після відповідної статті Йосифа Сталіна:
• А «Рік великого досягнення».
• Б «Рік великого перелому».
• В «Рік великого терору».
• Г «Рік великого успіху».
6. Наслідок трагедії 1932-1933 рр.:
• А винищення більшості селянства.
• Б зламала опір селян колгоспній системі.
• В кооперація села.
• Г повна русифікація селянства.
7. Галузі (галузь) економіки, у які направляли основні капіталовкладення в роки перших п’ятирічок:
• А важка промисловість (енергетика, машинобудування, металургія).
• Б легка і харчова промисловості.
• В нафто-хімічна та хімічна промисловості.
• Г сільське господарство та переробна промисловість.
8. Ставлення більшості українських селян до колективізації сільського господарства:
• А байдуже, оскільки вони мали право не вступати в колгоспи, залишатися одноосібниками.
• Б вороже, стихійний опір, збройні повстання, не віддавали колгоспам своє майно і худобу.
• В ентузіазм, піднесення, всебічна підтримка, добровільний запис у колгоспи.
• Г стримана підтримка, адже селяни вважали колгоспи формою кооперації, яку вони сприймали цілком позитивно.
9. Мета діяльності комісії Молотова в Україні впродовж жовтня 1932 — січня 1933 рр.:
• А введення в дію Дніпровського алюмінієвого заводу.
• Б контроль за повним виконанням хлібозаготівельного плану.
• В проведення кадрових змін у партійному керівництві республіки. • Г розслідування справи «Спілки визволення України».
10. Причини голоду 1932-1933 рр. в Україні:
• А вилучення більшості продовольства у селян, щоб придушити опір політиці комуністичного режиму, труднощі у збиранні врожаю через організаційні зміни при колективізації.
• Б епідемії хвороб не дали можливості зібрати досить непоганий урожай зернових, реквізиції.
• В посуха, недорід, труднощі внаслідок організаційних змін під час колективізації.
• Г шкідництво «ворогів народу», продаж величезної кількості зерна за кордон.
11. Цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення за національним принципом:
• А братовбивство.
• Б геноцид.
• В канібалізм.
• Г тероризм.
12. Підсумки розвитку промисловості України в роки перших п’ятирічок:
• А економіка за характером була переважно аграрно-індустріальною, розвиток лише харчової промисловості та паливно-енергетичного комплексу.
• Б економіка за характером була переважно аграрною, розвиток лише легкої та харчової галузей.
• В перетворення України на високорозвинуту індустріальну державу.
• Г створення в Україні промислової бази, характер економіки змінився з аграрного на переважно індустріальний.
13. Політика радянської влади щодо селянства в роки перших п’ятирічок:
• А політика «знищення куркульства як класу» фактично спрямована проти всього селянства, незадоволеного колективізацією.
• Б політика колективізації відповідала інтересам більшості селянства, сприяла піднесенню добробуту українських колгоспників.
• В політика перевиховання куркулів, намагання створити з них основу колгоспної системи.
• Г політика репресій, що торкнулася лише куркулів, а більшість селянства задоволена піднесенням продуктивності праці на селі.
Период с 96 по 180 годы называют "золотым веком Римской империи" или "золотым веком Антонинов". В это время Рим обходился без междоусобиц, экономика и социальное положение были более-менее стабильными, войны, конечно, велись, но почти все они заканчивались благоприятным для Рима результатом. Мало того, при императоре Траяне империя до максимума расширила свои границы. Этот период ярко выделяется на общем историческом фоне. До императора Нервы, с которого принято отсчитывать начало золотого века, правили преимущественно кровавые тираны и безумцы (достаточно вспомнить Калигулу, посадившего в сенат собственного коня, и Нерона, приказавшего поджечь Вечный город). После смерти Марка Аврелия, последнего из пятерки хороших, и вовсе началась кровавая баня, которую историки называют "кризисом III века" - череда гражданских войн, постоянная смена правителей и горькие поражения в борьбе с внешними врагами.
Феномен золотого века объясняют следующим образом: все императоры, начиная с Нервы, на пост преемника выбирали не сына или родственника, а человека, который, как казалось, сможет успешно управлять государством. То есть в расчет не принимались ни родственные связи, ни даже происхождение (например, Траян родом был не из Рима, не из Италии, а из испанской провинции Бетика). И так получалось, что этот выбор старшего оказывался удачным: каждый из пяти хороших императоров был хорош и хорош по-своему.
Нерва хорош, потому что начал эту традицию, усыновив и передав бразды правления военачальнику Траяну. Траян - потому что расширил границы империи, поддерживал малоимущих и вообще был дико популярен в народе. Адриан - потому что обратил внимание на римские провинции, объехал всю империю, укрепил оборонительные линии (вспомните вал Адриана в Британии). Время Антонина Пия называют эпохой стабильности. А Марк Аврелий эту стабильность сохранил, а также уделял большое внимание культуре и науке (в Афинах с его подачи были созданы четыре философские школы). Марка Аврелия называли философом на троне.
Все изменилось после того, как Марк Аврелий, отказавшись от выбора самого достойного, назначил соправителем собственного сына (честно говоря, странное решение со стороны философа). И через три года умер от чумы. "Золотой век" на этом закончился. Сына Марка Аврелия звали Коммод, он был развратен, кровожаден и, мягко говоря, неуравновешен. И, конечно, плохо кончил - императора задушил его любимый раб Нарцисс.