Якщо на Заході Німеччини США, Англія та .Франція надали німцям реальну підтримку в розбудові демократії, то на Сході, де порядкувала Радянська військова адміністрація в Німеччині (СВАГ), відбувалися соціалістичні перетворення. Тим самим було започатковано розкол Німеччини. Одні не хотіли бачити її соціалістичною, інші демократичною. За такої ситуації ідея єдиної Німеччини, проголошена в Ялті та Потсдамі лідерами антигітлерівської коаліції, була надовго похована.Розкол став наслідком наростання протиборства між світовою демократією і світовим тоталітаризмом. Конкретні дії — створення Бізони (1946), Тризонії (1948), "план Маршалла", грошова та господарська реформа (1948) — не вплинули істотно на те, бути чи не бути розколу. Навряд чи було б справедливо провину за розкол Німеччини звалювати на ту чи іншу сторону. У світі, роз'єднаному протиборством, небезпекою війни, наступом комунізму і протидією цьому демократії, об'єднаній Німеччині місця не було. Саме через неї майже півстоліття пролягала лінія найбільш жорсткого протиборства між двома суспільними системами. Саме в Німеччині на десятки років встановився фронт нестійкої рівноваги. Необачний тиск з будь-якого боку міг призвести до глобальної катастрофи, зупинити яку ніхто і ніколи не зумів би.
В конце XIX — начале XX в. Россия одновременно с передовыми капиталистическими странами вступает в новую стадию развития. Это было результатом бурного капиталистического роста, проходившего в стране в пореформенный период. Следует отметить к тому же, что русские капиталисты, используя накопленный опыт других стран, строили свои заводы и фабрики на новейшей технической основе.По степени концентрации и централизации промышленного производства Россия в начале XX в. достигла первого места в мире. Она пытается вывозить капитал в другие страны, например в Индию, Иран. Россия вступает в борьбу за рынки и сферы влияния.Экономическое развитие страны было, однако, противоречивым. Наряду с достаточно высоким уровнем капитализма в промышленности существовали значительные пережитки феодализма в сельском хозяйстве. Сочетание капиталистических противоречий с неустраненными до конца феодальными привело к революции 1905 — 1907 г., буржуазно-демократической по характеру и народной по движущим силам.
