Відповідь:
Виділяють такі види економічних криз: стратегічна, прибутковості, освіти, надефективності та ліквідності. Причиною стратегічної кризи є неефективне планування та прогнозування, неефективний апарат управління, відсутність чи недостатність системи контролінгу, ігнорування типових систем захисту. Стратегічна криза спричинює кризу прибутковості. Збитки відволікають власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу. Після затяжної кризи прибутковості виникає криза ліквідності, тобто підприємство є неплатоспроможним чи існує реальна загроза втрати платоспроможності. Основними причинами кризи ліквідності є незадовільна структура капіталу, зниження кредитоспроможності підприємства, високий рівень кредитної заборгованості підприємства, незадовільна робота з дебіторами.
Пояснення:
види кризи
Біржова криза — масовий розпродаж акцій та облігацій на фондовій біржі, спричинений різким падінням курсу цінних паперів.
Валютна криза — різкі коливання валютних курсів, девальвація та ревальвація валют тощо. Грошово-кредитна криза — порушення грошового обігу внаслідок інфляційних процесів у країні.
Екологічна криза — ситуація, що виникає в екологічних системах внаслідок порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або внаслідок впливу антропогенних чинників.
Економічна криза — відносне надвиробництво товарів, які не знаходять збуту внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення.
Фінансова криза — глибокий розлад фінансової системи держави.
Відповідь:
Hors93
Вакуф (вакф, араб. وقف, множ. араб. أوقاف, аукаф; тур. vakıf: остановка, приостановление, удержание) — в мусульманском праве имущество, переданное государством или отдельным лицом на религиозные или благотворительные цели. В вакуф может входить как недвижимое, так и движимое неотчуждаемое имущество, но лишь приносящее пользу (доход) и нерасходуемое (например, в вакуф не могут быть переданы деньги). Посвящающий своё имущество в вакуф называется учредителем вакуфа
Пояснення: можна лайк
Вели́кое кня́жество Влади́мирское, до 1157 г. Су́здальское княжество — русское княжество XII—XIV вв., ставшее ядром современного Российского государства. В узком смысле — территория, которой лично владел великий князь владимирский, в широком смысле — территория всех княжеств, выделившихся из Владимирского и зависимых от владимирского князя.