В 499 милетский тиран Аристогор, опасаясь гнева Дария, склонил соседние греческие города (по преимуществу ионийские) восстать против персов (499). Это восстание на первых порах сопровождалось громкими успехами. Греки взяли и сожгли Сарды – центр персидского управления Малой Азией. Выступление стало разрастаться. Греки, вступившие в войну с персами, ждали с материка, прежде всего от Спарты, но не получили её. Лишь афиняне прислали в поддержку 20 кораблей, а небольшой эвбейский город Эретрия – пять. Бороться в одиночку с превосходящими силами персов ионийцы не могли. В 497 персы разбили их на Кипре, а в 494 – при острове Лада, рядом с Милетом. Восстание было подавлено, и греки подверглись жестоким карам. Дань с их городов была повсеместно увеличена.
Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни орди́нська нава́ла або монго́ло-тата́рська нава́ла.
Русь зазнала монгольської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–1238 років війська Монгольської імперії завоювали Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи заволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року було завойовано Галицьку та Волинську землі.
