Одяг і прикраси Не менше ніж житло підкреслював станову приналежність одяг. Навіть розбагатівши, люди не могли дозволити собі одягатись за бажанням. Указ короля Франції 1294 р. забороняв городянам одяг з хутра білки та горностая, а дозволяв лише котяче. Колір також вказував на вік та соціальне положення. У дні жалоби король одягався в червоне, а його придворні - в чорне.
Уявлення про розкіш може дати банкет у герцога Бургундського Філіпа Доброго у 1454 р. де на одному столі стояв пиріг всередині якого влаштувалось 26 музикантів.
Костюмом намагались підкреслити станову відокремленість. Що можна було носити герцогу те заборонялось рицареві і суворо каралось у городян, а селяни його б і не одягли, тому що такий одяг заважав працювати.
Революції 1848—1849 років (відома під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте у зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року[1].
Революції були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав[2].
Революційна хвиля зародилася в Франції на початку року та швидко поширилася на більшу частину Європи та частину Латинської Америки. Близько 50 країн були ураженими, революціонери не мали зв'язку між собою та не співпрацювали, діючи незалежно[2].
Шість чинників були основними: поширене невдоволення політичним курсом, вимоги вагомішої участі народу в управлінні країнами, вимоги вільної преси, вимоги робочого класу, поширення націоналізму і перебудова політичної системи серед монархів, аристократії, армії, церкви та селянства[2].
Объяснение: