В середине 16 века государственная система требовала серьезных изменений. Одним из самых важных нововведений того времени стала Избранная рада. Так её назвал один из её участников, приближенный к царю князь Андрей Курбский. Возглавили этот круг дворянин А.Ф. Адашев и протопоп Сильвестр, служитель Благовещенского храма в Московском Кремле.
Также ключевыми фигурами являлись сам князь А.Н. Курбский и другие знатные князья того времени. Также в состав рады был включен первый начальник Посольского приказа дьяк И.М. Висковатый.
Объяснение:
Официально Избранная рада не была никаким образом узаконена как управляющий орган, однако в течение 13-ти лет эти люди фактически правили всем государством от имени царя, и провели много значимых реформ.
Для воплощения этих нововведений в жизнь были сформированы требования к царю. На их основе и были проведены реформы.
В пользу централизации власти были внесены изменения в Судебник. Они коснулись правил перехода крестьян, прав наместников, усилил борьбу с разбоями и взяточничеством. Были также и пункты, влияющими на роль центральной власти. К ним относилась государственная пошлина, а также контроль над наместниками. Народ облагался тяглом, что совмещало в себе денежные и натуральные повинности.
Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотатари, як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.