Объя першій половині XIX ст. в Україні культура розвивалася передусім в умовах національно-культурного відродження українського народу, під впливом антикріпосницького визвольного руху, а також революційних ідей, ідей утопічного соціалізму, романтизму та інших, які йшли з Західної Європи. Саме розвиток української культури був яскравим виявом дальшого формування української нації, відродження самосвідомості українського народу, його прагнення до утвердження себе як самобутнього окремого народу.
Характерною рисою цього періоду була дедалі глибша демократизація культури. Серед діячів культури ставало все більше різночинців, які розгортали рішучу боротьбу проти самодержавно-релігійної ідеології, зокрема теорії «офіційної народності», і в своїй творчості відображали життя, настрої й думи народних мас. Крім того, поступово до культури прилучалися дедалі ширші верстви населення.
Українська культура розвивалася в тісному єднанні з культурами слов'янських народів, зокрема з російською культурою. Прогресивні російські письменники, художники, композитори виявляли великий інтерес до України і в своїй творчості широко розробляли мотиви й теми з життя українського народу, виступали на його захист, протестували проти політики національного гноблення, що її проводив царський уряд. Російські учені вивчали історію, мову, географію, побут українського народу, в ряді випадків працювали в Україні. Українські вчені, письменники, митці часто здобували освіту в російських навчальних закладах, запозичували досвід передових діячів російської культури, мали з ними тісні дружні взаємини, користувалися їхніми порадами. Багато з них працювали в Росії, писали твори російською мовою, їх стали вважати діячами російської культури.
Подробнее - на -
1) Лилия__:
Средь всех цветов я первенство лелею,
Смирение и кротость означаю,
Святым писанием я освящаю
Царицу всех цветов земных лилею.
2) Ландыш:
А я небесной выосте по нраву,
И свод в мой цвет рядится наяву,
Я означаю верность божеству,
И с белым цветом рядом я по праву.
3) Гвоздика:
Пред гвоздикой не удастся занестись,
Поскольку он являет блеск побед,
Гордыню и тщеславие средь сует:
Не может вверх попасть,не хочет вниз.
4) Колокольчик:
На дивный изумруд я похожу,
В траве веснней радостно-спокоен.
Я рядом с черным неблагоспристоен
И лишь весельчакам принадлежу.
5) Роза:
Я красного и белого смешенье,
Во мне забота будто бы таится.
Кто знает сласть любви, пусть не боится:
Я сослужу ему для обольщенья.