У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
•после окончания отечественной войны 1812 г. реформы стали носить более умеренный характер. •в ноябре 1815 г. александр i даровал конституцию образованному в составе империи царству польскому. •в 1818 году царь поручил своему ближайшему другу и новосильцеву составить " уставную государственную грамоту" в духе принципов польской конституции. проект был подготовлен в 1820 г., получил "высочайшее одобрение", однако остался на бумаге. •в 1818 г. ряд сановников получили секретные поручения царя подготовить проект отмены крепостного права. все эти проекты и намерения свидетельствовали о понимании александром i необходимости проведения либеральных реформ. однако с 1820 г. курс александра i резко изменяется. принято связывать эту перемену с революционными событиями в европе, с восстанием семёновского полка в октябре 1820 г. в это же время в распоряжение царя поступают донесения о создании тайных обществ. •в 1821-1822 гг. на основе "союза благоденствия" возникли две новые тайные организации: "южное общество" на украине. •период правления брата александра i - николая павловича(1825-1855). - это последняя предреформенная попытка самодержавия соединить почти несоединимое: сохранить незыблемой политическую систему абсолютизма и, одновременно, пойти на уступки новым требованиям времени в , в аграрном вопросе - особенно.
У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.