Час летить надзвичайно швидко. Чи багато вінничан знає про видатного художника, громадського діяча, талановитого педагога В’ячеслава Федоровича Коренєва? Одесит, але більшу частину свого життя він віддав нашому місту – Вінниці. А результат? Танув у вічність і все? Хоча в нашому музеї є два його блискуче виконаних портрети – пензля Абрама Маневича в модерно-імпресіоністичному стилі та пензля Євгена Буковецького в класичному, реалістичному стилі. Красивий, вольовий, інтелігент, передова людина свого часу.
Він народився у 1868 році в Одесі. І після Одеського художнього училища закінчив Петербурзьку академію мистецтв. З 1896 року переселяється до Вінниці і працює викладачем малювання в реальному училищі. За всі роки діяльності Коренєва його авторитет у місті був настільки високий, що він користувався прихильністю у всіх верств вінницької громади.
Скористаємось спогадами очевидця – Г. В. Брілінга. У 1901 році В. Ф. Коренєва як викладача мистецтва за виявлену виняткову старанність нагороджують «наймилістивішою нагородою» – орденом, в 1903 році за самовіддану працю В. Ф. Коренєв нагороджений орденом святого Станіслава ІІІ ступеня, а в 1906-му – орденом святої Анни ІІІ ступеня.
Збереглися теплі спогади про діяльність В. Ф. Коренєва-педагога. У пам’яті учнів він залишився струнким, завжди підтягнутим, таким, що нічого не вмів робити поволі, – він не йшов, а «мчав» з учительської, так само швидко «влітав» до класу, швидко робив перекличку і починав приймати роботи або виправляти їх. Предмет малювання в училищі вважався другорядним. Але саме Коренєв зумів привернути до нього загальну увагу через професійну організацію занять. Додатково в 1907 році створив художню студію, яка базувалась на глибокій педагогічній науці.
Залишились відомості про його методику викладання. Коренєв накреслив велику програму і провадив її з величезною енергією і захопленням. У першому класі він навчав лише графіки – малювання прямих ліній, кіл, овалів, поділу на коло, малювання різних геометричних фігур, візерунків. Починаючи з другого класу, діти навчалися в спеціальному класі – в добре обладнаній величезній залі, оснащеній шторами на кронштейнах, які, обертаючись, давали можливість створити будь-яке освітлення моделі. Моделі були найрізноманітнішими – посуд: миски, глечики, чашки з малюнками різних кольорів; гіпсові орнаменти, барельєфи, опудала птахів, клаптики кольорової тканини, побутові предмети, зліпки рук, ніг, квіти, овочі.
Ортағасыр, кейде Орта ғасырлар – адамзат тарихының ежелгі дүние мен жаңа тарих аралығындағы кезеңі.
Объяснение:
Ортағасыр ұғымдын XV – XVI ғасырларда Қайта өркендеу дәуірінің итальян тарихшы-гуманистері (Ф.Бьондо, т. б.) енгізіп, ғылымда XVIII ғасырда бекіді. Ортағасыр – Батыс Еуропада феодалдықтың өмірге келіп, үстемдік құруы және ыдырай бастау дәуірі. КСРО кезіндегі тарих ғылымында Орта ғасырға құл иеленуші Рим империясының күйреуі (шартты түрде 476 жылы) мен XVII ғасырдағы ағылшын революциясына дейінгі кезең жатқызылды. Бұл Еуропада он екі ғасырға тең уақыт, ал Шығыс елдері кейіндеу дамығандықтан, бұл заңдылық сақталмайды. Ортағасыр ұғымы тарих ғылымында Еуропа тарихи деректемелеріне сай пайда болып, жете зерттелген. Дегенмен, бұл ұғым дүние жүзінің басқа аймақтарында да қолданылады. Соңғы кезде тарих ғылымында Ортағасырдың басталуы арабтардың Еуропаға шабуылы басталған кез (VIII ғасырдың басы), ал аяқталуы – Константинопольдің құлауы (1453 ж.), Американың ашылуы (1492 ж.), Германияда реформация мен шаруалар соғысы (1525 ж.) деген әр түрлі көзқарастар орын алып отыр. Ортағасыр тарихын зерттейтін ғылым медиевистика деп аталады.[1]
КРОМВЕЛЬ (Cromwell) Оливер (1599 - 1658), деятель Английской революции 17 в., руководитель индепендентов. В 1640 избран в Долгий парламент. Один из главных организаторов парламентской армии, одержавшей победы над королевской армией в 1-й (1642-46) и 2-й (1648) гражданских войнах. Опираясь на армию, изгнал из парламента пресвитериан (1648), содействовал казни короля и провозглашению республики (1649), власть в которой была сосредоточена в руках сторонников Кромвеля. С 1650 лорд-генерал (главнокомандующий всеми вооруженными силами). Подавил движения левеллеров и диггеров, освободительные движения в Ирландии и Шотландии. В 1653 установил режим единоличной военной диктатуры - протекторат.
Объяснение:
В 1620-28 живет с семьей в Хантингдоне, занимается сельским хозяйством. В 1628 избран в парламент от Хантингдона. В феврале 1629 впервые выступает в парламенте в защиту пуританских проповедников. В марте 1629 Карл I распускает парламент, и Кромвель в течение 11 лет ведет жизнь сельского хозяина: арендует пастбища, разводит скот, в 1636-38 участвует в народном движении в защиту общинных прав крестьян. В апреле 1640 избран депутатом в Короткий, а в ноябре 1640 в Долгий парламент от Кембриджа. В августе 1642 с началом гражданской войны между парламентом и королем вступает в парламентскую армию в чине капитана и начинает собирать отряд добровольцев. В феврале 1643 назначен полковником войск Восточной ассоциации графств. Создает и обучает Армию Нового образца - "железнобоких". Участвует в ряде битв. В августе 1643 становится заместителем главнокомандующего парламентским войском графа Манчестера; в октябре 1643 наносит первое поражение роялистам при Уинсби. В 1644 назначен лейтенант-генералом парламентских войск, в июле 1644 одерживает победу при Марстон-Муре. В ноябре-декабре 1644 в парламенте обвиняет графа Манчестера в бездействии и требует коренной реформы армии. В 1645 продолжает формировать и обучать армейские отряды, 14 июня одерживает окончательную победу над роялистами при Нейзби