Відповідь:
Українська культура повоєнного часу — період, що охоплює близько 15 років, із середини 1940-х до кінця 1950-х років. Його можна поділити на два історичних відрізки, що істотно різняться. Перший характеризується напруженням сил народу у відбудові зруйнованого окупантами народного господарства і впровадженням політики морально-політичних репресій, другий — лібералізацією суспільного життя після смерті Й. Сталіна в березні 1953 p., коли було зроблено спробу змінити модель радянської системи. На цей період припало остаточне формування модерної, як на українську радянську республіку — території, відбувся приєднання Західної України, приєднано Угнів, сформувалися полуденно-західні терени (Бесарабія), відійшла Молдавська АРСР, передача Кримської області.
Тривала окупація деформувала духовне життя в Україні, послабила гуманістичні ідеали та загальнолюдські цінності, посилила жорстокість і безправ'я, не лише завдала небаченої шкоди матеріальній базі культури, а й забрала життя тисяч учених, викладачів, учителів, культурно-освітніх працівників, діячів літератури і мистецтва. Загальні демографічні втрати становили в Україні близько 8 млн загиблих, з яких 5,5 млн цивільного населення і 2,5 млн воїнів. З України було вивезено понад 330 тис. музейних експонатів, знищено понад 50 млн книг, повністю зруйновано матеріальну базу інститутів Академії наук, 20 тис. шкіл.
Другий відрізок увійшов в історію як час хрущовської «відлиги». І найбільш визначальним кроком у подальшій лібералізації суспільства став XX з'їзд КПРС (1956 р.), на якому М. Хрущов виступив з критикою культу особи Сталіна.
Пояснення:
Искони известна тяга русского человека к неизведанным местам. Как ни странно, уроженцев далекой от моря российской глухомани привлекали к себе морские и океанские дали. Казак Семен Дежнев первым из европейцев отделил Евразию от Америки, вышел в Тихий океан. Его собратья, атаманы Василий Атласов и Данила Анциферов, в те же времена бродили на утлых лодьях по Великому океану вдоль Курильской гряды. Эти люди, их спутники и последователи не искали славы и золота, они были подвижниками, следопытами.Семён Иванович Дежнёв (ок. 1605, Великий Устюг — нач. 1673, Москва) — выдающийся русский мореход, землепроходец, путешественник, исследователь Северной и Восточной Сибири, казачий атаман, а также торговец пушниной, первый из известных европейских мореплавателей, в 1648 году, на 80 лет раньше, чем Витус Беринг Берингов пролив, отделяющий Аляску от Чукотки.
Примечательно, что Берингу не удалось пройти весь пролив целиком, а пришлось ограничиться плаванием только в его южной части, тогда как Дежнёв пролив с севера на юг, по всей его длине.Федот Попов, выходец из крестьян Какое-то время жил в низовьях Северной Двины, где приобрёл навыки морехода и освоил грамоту. За несколько лет до 1638 году появился в Великом Устюге, где был принят на службу к богатому московскому купцу Усову и зарекомендовал себя энергичным, толковым и честным работником.Иван Александрович Кусков (1765, Тотьма, Вологодская губерния — 1823, Тотьма Вологодская губерния) — исследователь Аляски и Калифорнии, создатель Форта Росс в Америке. Тотемский мещанин. В 1787 достиг Иркутска, 20. 05. 1790 заключил контракт с каргопольским купцом А. А. Барановым, жившим в Иркутске, о морском вояже к американским берегам в компанию Голикова и Шелихова.Яков Санников (1780, Усть-Янск - не ранее 1812) российский промышленник (XVIII-XIX вв.), исследователь Новосибирских о-вов (1800-1811). Открыл о-ва Столбовой (1800) и Фаддеевский (1805). Высказал мнение о существовании к северу от Новосибирских о-вов обширной земли, т.н. Земли Санникова.