Політична історія 20-30-х років характеризується визвольним
рухом західних українців, які перебували у складі трьох держав
Польщі, Румунії та Чехословаччини. Після розпаду Австро-Угорщини
серед політичних діячів Закарпаття визначилися три течії:
проукраїнська, проугорська і прочеська. В силу політичної ситуації, а
саме тяжке становище УНР та громадянська війна в Угорщині
підірвали позиції перших двох, в результаті чого з ініціативи
закарпатських емігрантів 8 травня 1919 р. Центральна руська народна
рада в Ужгороді прийняла рішення про приєднання краю до
Чехословаччини на правах автономії. На політичній арені Закарпаття
з’являються нові постаті, які відіграють важливу роль в житті краю.
Визначною постаттю цього періоду є Августин Волошин –
політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття, грекокатолицький священик. 3 1938 року – прем’єр міністр автономного
уряду Карпатської України, а з 1939 року – президент цієї держави.
Завдяки його педагогічним і культурологічним працям русини
Підкарпаття разом із автором А.Волошиним поступово усвідомлювали
себе українцями.
Народився А.Волошин в 1874 році в гірському селі Лелечин (нині
Міжгірського району) в сім’ї греко-католицького священика де,
незважаючи на шалений тиск держави на руське духовенство, берегли
мову і звичаї рідного народу.
А.Волошин був співробітником товариства «Просвіта», яке
відіграло значну роль у культурному піднесенні краю виданням
популярних брошур і газет. Крім того А.Волошин відомий як
письменник. Його драми: «Маруся Верховинка», «Без Бога ні до
порога» мали великий вплив на маси.
Свою політичну кар’єру А.Волошин розпочав у 30-ті роки.
Першого жовтня 1938 р. утворився уряд Карпатської держави, який
очолив спочатку лідер «Автономного земледільського союзу» Андрій
Бродій, а з 28 жовтня – Августин Волошин. Уряд А.Волошина
розпочав процес державотворення. Проводилася українізація освіти та
адміністрації. 15 березня 1939 року у Хусті Сейм проголосив
Карпатську Україну незалежною державою, президентом якої став
А.Волошин. Але подальші події не дали можливості продовжити цей
процес. Угорщина, за згодою Гітлера почала загарбання Закарпаття. 16
березня 1939 року угорці увійшли до Хуста і поклали край короткому
існуванню Карпатської України.
Объяснение:
1. 1923–1934 гг. – процесс становления сталинизма, формирование его основных тенденций.
2. Середина 30-х годов – 1941 год – реализация сталинской модели развития общества и создание бюрократической основы власти.
3. Период Великой Отечественной войны, 1941–1945 годы, – частичное отступление сталинизма, выдвижение на первый план исторической роли народа, рост националального самосознания, ожидание демократических перемен во внутренней жизни страны после победы на фашизмом.
4. 1946–1953 годы – апогей сталинизма, перерастающий в коллапс системы, начало регрессивной эволюции сталинизма.
Во второй половине 50-х годов в ходе реализации решений XX съезда КПСС была осуществлена частичная десталинизация советского общества, однако ряд признаков тоталитаризма сохранился в политической системе вплоть до 80-х годов.
Надеюся что хватит...