Каждое поколение считает себя намного круче всех предыдущих. Ведь благодаря техническому прогрессу оно знает то, чего не знали до него, пользуется вещами, которых раньше не было, ест, пьет и потребляет продукты и услуги, придуманные совсем недавно. Ведь ты современный человек, а они уже покрылись пылью времен.
Потом это поколение «устаревает», приходят еще более современные люди, которые считают, что до них никто толком не жил, только оно живет по-настоящему. Так проходят поколение за поколением, и не очень-то понимают, что всё то, что отличает один век от другого, не столь существенно.
Вот и сейчас многие воображают, что технический прогресс, социальный прогресс начался совсем недавно, мы на его вершине. И поэтому мы как бы умнее, лучше предков, и поэтому имеем полное право наплевать на их опыт.
Но может быть, мы преувеличиваем важность технического прогресса? И преувеличиваем именно потому, что мы стали обществом потребления, и функция потребления сделалась едва ли не главной задачей человека?
Безусловно, в потреблении мы добились огромных успехов. А во всем остальном?
Перший консул Наполеон зосередив у своїх руках командування армією, призначення на вищі військові й цивільні посади, керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою. Законодавча влада навмисно розподілялася між Державною радою, Трибунатом і Законодавчим корпусом, що дозволяло перщому консулові контролювати їх діяльність. Місцеве самоврядування було остаточно знищено, у департаментах порядкували ставленики першого консула - префекти, а мери міст і сільських громад призначались як чиновники.
Бонапарт встановив жорсткий поліцейський режим. Було закрито 60 газет із 73-х, а решту поставлено під суворий контроль держави, запроваджувалася цензура. У пресі було заборонено навіть згадувати про революцію. Міністром поліції було призначено Фуше, який охопив усю країну системою поліцейського нагляду. Колишні революціонери, ідейні нащадки якобінців, переслідувались і висилались у колонії Франції.
Одним з найважливіших засобів зміцнення своєї влади Бонапарт вважав релігію. У 1801 р. він уклав договір із папою Пієм VII, за яким католицтво проголошувалося «релігією більшості французів». Натомість папа визнавав нових власників розпроданих церковних земель і право французького уряду призначати вище католицьке духівництво країни.
У 1802 р. повноваження Бонапарта як першого консула стали пожит-тєвими, він здобув право затверджувати мирні договори і призначати собі наступника. Тоді ж було створено Консульську гвардію (в майбутньому -знамениту Стару гвардію Наполеона) і засновано нову державну відзнаку - орден Почесного легіону. Зміцнивши свою владу, в 1804 р. Бонапарт домігся проголошення себе імператором.
Так з`явилися кодекси Наполеона:
1. Цивільний кодекс ( 1804р.) запроваджував у собі рівність громадян перед законом; права й свободи; захист приватної власності; приници сімейного права.
2. Торговельний кодекс ( 1807р.) запроваджував організацію торгівлі; діяльність комерсантів; порядок банкрутства.
3. Кримінальний кодекс( 1810р.) запровадження системи покорань; критерії злочину; рівність людей перед карним законом.