Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795/
Объяснение:
5 серпня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. За цією угодою:
Королівство Пруссія забрало я, Куяви та частину Великопольщі
Габсбурзька монархія — Малопольщу і Галичину з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств
Російська імперія — східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславлем, а, окрім цього — частину Ліфляндії, (Латвії)
Втручання сусідів призвело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродно 1793 року.
Цього разу від Речі Посполитої відрізали такі частини:
до Королівства Пруссія відійшли вся Великопольща та частина Мазовії;
до Російської імперії — Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина та білоруські землі;
Австрійських вимог до уваги не взяли.
Після придушення повстання у 1795 році Російська імперія, Австрійська імперія та Королівство Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ Посполита припинила своє існування.
Результат третього поділу Польщі призвів до такого:
до Австрії було приєднано Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою — Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Наполеонівською Францією, Австрійськими Габсбургами, Королівством Пруссією та Російською імперією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом — ворогами);
до Російської імперії відійшли Литва, Курляндія, Західна Білорусь та Західна Волинь;
Королівство Пруссія отримало частину Підляшшя й Мазовецьких земель з Варшавою, а також частину Жемайтії.
Объяснение:
Причини революції
1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ладом феодальної Франції.
2. Криза абсолютизму у Франції.
3. Незадоволення широких мас населення пануванням феодальних порядків, поділом суспільства на стани, привілеями дворян і духівництва.
Франція була феодальною державою з абсолютною королівською владою.
Характер революції. Буржуазно-демократичний.
Рушійні сили революції. Підприємці
(буржуазія),
селяни,
ремісники,
дрібні торговці,
міська біднота.
Головне питання революції. Аграрне.
Завдання революції.
1. Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.
2. Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.
3. Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духовенства.
Особливість революції.
1. У перебігу революції влада переходила до чимраз рішучіших представників буржуазії, а тому революція розвивалася висхідною лінією.
2. Французька революція була першою революцією в історії, коли боротьбу здійснювали не під прапором релігійних учень, а учасники її виступали з політичними вимогами.
Ситуація у Франції напередодні революції
1. Голод у країні.
1787 і 1788 роки були неврожайними. Зросли ціни на хліб. Сильний град 1788 р. знищив урожай, а сувора зима 1788-1789 pp. виморозила виноградники й сади.
У країні почався голод.
2. Торгово-промислова криза.
У 1787 р. почалася торговельно-промислова криза, зініційована укладанням торгового договору 1786 р. з Великою Британією, який звільнив англійські товари від ввізних мит. Це було вигідно дворянам , але невигідно підприємцям, бо він завдав тяжкого удару французьким майстерням і мануфактурам. У промисловості й торгівлі почався спад, закривалися підприємства.
3. Фінансова криза, яку обумовила торговельно-промислова криза.
Королівська скарбниця була порожньою.
Банкіри відмовлялися позичати гроші.
Запровадити нові податки було неможливо.
4. Політична криза.
Король не міг зарадити справі й вивести країну з економічної та торгово-промислової кризи. Щорічний дефіцит у скарбниці перевищував 80 млн ліврів, а державний борг сягав 4,5 млрд ліврів.
5. Зростало безробіття.
У Парижі налічувалося 80 тис. безробітних (із 600 - тисячного населення).
6. Спалахнули численні повстання селян.
7. Почастішали виступи селян та міської бідноти.
Криза — загострене, нестале становище.
Висновок
Напередодні революції для Франції були характерні:
• державне банкрутство;
• торговельно-промислова криза;
• гостра фінансова криза;
• голодні неврожайні роки;
• незадоволення і численні заворушення народних мас.
Початок революції
Установчі збори
Через тяжке становище і в пошуку коштів король змушений був скликати Генеральні Штати, які не збиралися з 1614 року.
5 травня 1789 р. Скликання Людовиком XVI Генеральних Штатів.
Манифест к русскому народу предполагал:
уничтожение самодержавия
отмена крепостного права
свобода слова, вероисповедания, передвиж
равенство сословий
отм воен поселений
сокращ воен службы до 15 лет
введ суда пприсяжных
отмена подушной подати.
Думаю основное положение ты сама сможешь выделить )
Естественно были заинтересованы в первую очередь крестьяне, беднейшие слои населения, либерально настроенные граждане ну и многие другие). Надеюсь на благодарность.