Правління імператора Юстініана (527—565). Внутрішня політика Юстініана була направлена до посилення централізації держави і зміцнення економіки імперії, на активізацію торгівлі і пошуки нових торгових шляхів. Великим успіхом візантійців було розкриття секрету виробництва шовку, таємниці якого століттями оберігалися в Китаї. У своїй аграрній політиці Юстініан протегував зростанню крупного церковного землеволодіння і в той же час підтримував середні шари землевласників. Він політику обмеження влади старої сенаторської аристократії.
По-перше, вона була логічним й історичним продовженням греко-римської античності.
По-друге, Візантія репрезентувала протягом усього існування своєрідний синтез західних і східних духовних начал.
По-третє, мала великий, інколи вирішальний вплив на цивілізації Південної і Східної Європи (візантійський вплив на формування і розвиток культури Греції, Сербії, Македонії, Чорногорії, Боснії, Албанії, Болгарії, Румунії, Білорусі, України, Росії, Грузії, Вірменії незаперечний).
По-четверте, Візантія – це осібний і самоцінний тип культури, незважаючи на пережитий нею вплив з боку сирійців, арабів, коптів, маврів, германців, слов’ян, персів, тюрків, вірмен, грузинів і т. д., що пояснюється багатонаціональним характером візантійської держави.
Александр Второй - царь-освободитель (ряда балканских славянских народов от турецкого владычества и гнета), царь-реформатор (отменил крепостное право, осуществил судебную, земскую, образовательную и военную реформы). После поражения России в Крымской войне страна оказалась в изоляции и лишении права на содержание своего флота в Черном море и нескольких черноморских портов. Александр смог не только поставить на колени противника, разбить его флот и армию, но и сумел перевести итоги предыдущей войны полностью в пользу России. Кроме того, царь поддержал национально-освободительное движение славян (сербов, болгар) и других христианских народов на территории Османской империи. Укрепил положение России на Кавказе и в Средней Азии. Хоть царь и действительно инициировал проведение вышеуказанных реформ в России, все они имели половинчатый характер в смысле незавершенности. Однако все они имели большое значение в построении нового общества и утверждению капитализма в России. Царь построил самую современную и протяженную по всей территории Российской империи железную дорогу. Правда, огромные деньги на этот проект были субсидированы им после продажи Аляски в 1867 году за 7,2 млн. долларов золотом (108 млн. долларов золотов по курсу 2008 года).