ОбъЧерез раптову смерть Рузвельта 12 квітня 1945 року, обов'язки президента США перебрав на себе Гаррі Трумен. Він успадкував від попередника план ядерної атаки Японії і мусив визначити «де» і «коли» здійснити удар.
27 квітня 1945 року відбулась перша нарада Комітету Збройних сил США з визначення цілей бомбардування. На ній було встановлено критерії їх відбору, які зводилися до наступного:
Площа цілі мусить бути не менше 4,8 км в діаметрі, а в її околицях повинні бути житлові масиви.
Ціль повинна міститися на проміжку між Токіо і Наґасакі.
Ціль повинна мати високе стратегічне значення.
На основі цих критеріїв було обрано 17 місцевостей, що називалися «об'єктами дослідження».
Регіон Канто
Токійська затока, місто Кавасакі, місто Йокогама.
Регіон Токайдо
місто Наґоя.
Регіон Кінкі
місто Осака, місто Кобе, місто Кіото.
Регіон Тюґоку
місто Хіросіма, місто Куре, місто Сімоносекі, місто Ямаґуті.
Регіон Кюсю
місто Яхата, місто Кокура, місто Кумамото, місто Фукуока, місто Наґасакі, місто Сасебо.
З цих 17 були вилучені ті міста, які вже зазнали руйнувань в результаті стратегічних бомбардувань авіації США: Токіо, Осака і Наґоя.
Згодом до критеріїв відбору була додана умова, за якою місцевість для здійснення ядерного бомбардування мусила мати належний рельєф, щоб можна було зрозуміти силу ударної хвилі. Враховуючи новий критерій, на другій нараді Комітету Збройних сил США, що відбулася 11 травня 1945 року, вирішили зупинитися на 4 містах — Кіото, Хіросімі, Йокогамі та Кокурі. Проте тут виникла суперечка між науковцями і військовими щодо доцільності бомбування японської стародавньої столиці Кіото, в результаті чого Кіото замінили на місто Ніїґата.[3]
З 28 травня 1945 року військове командування США заборонило бомбувати міста, що мусили стати цілями ядерної атаки. Робилося це з метою скласти чітке уявлення, які руйнування може причинити ядерна зброя в місті. Завдяки цьому в Японії стали ширитися чутки, що у вищезазначених Хіросімі, Йокогамі, Кокурі та Ніїґаті немає нальотів ворожої авіації, тому населення з інших міст і містечок стало стікатися туди, шукаючи притулку і безпеки.
14 червня 1945 року на черговій нараді Комітету Збройних сил США було вирішено вилучити Йокоґаму зі списку міст-цілей, а на її місце поставити Наґасакі[4]. Також домовились не попереджувати японської сторони про здійснення бомбардування. Отже, остаточний вибір впав на Хіросіму, Кокуру, Ніїґату і Наґасакі.
25 липня 1945 року президент США Трумен віддав наказ про проведення ядерного удару по Японії. Бомбардування слід було здійснити «особливою бомбою» після 3 серпня за умови гарної погоди. Деталі операції містилися в бойовому наказі № 13 командування авіації США від 2 серпня. Його здійснення було тимчасово відкладене через погану погоду під впливом тайфуну № 8.
На каждом этапе исторического развития театральное искусство было тесно связано с социальными процессами и характер этой взаимосвязи зависел от уровня экономического развития страны, сформированности политических, этичных, социальных и культурных потребностей общества. Воссоздавая жизнь социума, отображая разнообразные проявления человеческих взаимоотношений, театр раскрывать духовный потенциал, интеллектуальные и творческие возможности личности привлечению ее к восприятию общечеловеческих ценностей путем участия в коммуникативном взаимодействии с актером в процессе восприятия произведения театрального искусства - представления. В этом и заключается социально-общественное значение театрального искусства и важность деятельности актера как носителя творческого замысла, транслятора социальных проблем в процессе творчества
ОбъЧерез раптову смерть Рузвельта 12 квітня 1945 року, обов'язки президента США перебрав на себе Гаррі Трумен. Він успадкував від попередника план ядерної атаки Японії і мусив визначити «де» і «коли» здійснити удар.
27 квітня 1945 року відбулась перша нарада Комітету Збройних сил США з визначення цілей бомбардування. На ній було встановлено критерії їх відбору, які зводилися до наступного:
Площа цілі мусить бути не менше 4,8 км в діаметрі, а в її околицях повинні бути житлові масиви.
Ціль повинна міститися на проміжку між Токіо і Наґасакі.
Ціль повинна мати високе стратегічне значення.
На основі цих критеріїв було обрано 17 місцевостей, що називалися «об'єктами дослідження».
Регіон Канто
Токійська затока, місто Кавасакі, місто Йокогама.
Регіон Токайдо
місто Наґоя.
Регіон Кінкі
місто Осака, місто Кобе, місто Кіото.
Регіон Тюґоку
місто Хіросіма, місто Куре, місто Сімоносекі, місто Ямаґуті.
Регіон Кюсю
місто Яхата, місто Кокура, місто Кумамото, місто Фукуока, місто Наґасакі, місто Сасебо.
З цих 17 були вилучені ті міста, які вже зазнали руйнувань в результаті стратегічних бомбардувань авіації США: Токіо, Осака і Наґоя.
Згодом до критеріїв відбору була додана умова, за якою місцевість для здійснення ядерного бомбардування мусила мати належний рельєф, щоб можна було зрозуміти силу ударної хвилі. Враховуючи новий критерій, на другій нараді Комітету Збройних сил США, що відбулася 11 травня 1945 року, вирішили зупинитися на 4 містах — Кіото, Хіросімі, Йокогамі та Кокурі. Проте тут виникла суперечка між науковцями і військовими щодо доцільності бомбування японської стародавньої столиці Кіото, в результаті чого Кіото замінили на місто Ніїґата.[3]
З 28 травня 1945 року військове командування США заборонило бомбувати міста, що мусили стати цілями ядерної атаки. Робилося це з метою скласти чітке уявлення, які руйнування може причинити ядерна зброя в місті. Завдяки цьому в Японії стали ширитися чутки, що у вищезазначених Хіросімі, Йокогамі, Кокурі та Ніїґаті немає нальотів ворожої авіації, тому населення з інших міст і містечок стало стікатися туди, шукаючи притулку і безпеки.
14 червня 1945 року на черговій нараді Комітету Збройних сил США було вирішено вилучити Йокоґаму зі списку міст-цілей, а на її місце поставити Наґасакі[4]. Також домовились не попереджувати японської сторони про здійснення бомбардування. Отже, остаточний вибір впав на Хіросіму, Кокуру, Ніїґату і Наґасакі.
25 липня 1945 року президент США Трумен віддав наказ про проведення ядерного удару по Японії. Бомбардування слід було здійснити «особливою бомбою» після 3 серпня за умови гарної погоди. Деталі операції містилися в бойовому наказі № 13 командування авіації США від 2 серпня. Його здійснення було тимчасово відкладене через погану погоду під впливом тайфуну № 8.