Літературу епохи Відродження відрізняє нове гуманістичний світогляд, головне в якому - висунення на перший план людини (homo) з його розкутим, звільненим від середньовічних догм розумом і сферою почуттів, визнаної гідною найпильнішої уваги. Боротьба за те, щоб людина стала людяніше, тобто розумніше і добріше, стала основною темою у творах титанів літератури Відродження. Велику до в цій благородній боротьбі подавало їм звернення до поетичної творчості своїх народів, де здавна вироблявся ідеал людини, і до античної культури часу її розквіту, яка теж давала зразки високої людяності.
Для літератури Відродження характерний реалізм, переборює середньовічний алегоризм, який не був повністю знищений у міській літературі. При цьому ренесансному (возрожденчески) реалізму притаманні такі відповідні епосі риси, як титанизм характерів героїв, широта показу дійсності з відтворенням її протиріч, введення в картину дійсності елементів фантастики і пригод, що мають фольклорну основу, оптимізм, породжений вірою в людину. Всі названі риси ренесансного реалізму з великою силою виявилися в творчості титанів художньої думки Шекспіра, Сервантеса, Рабле та інших.
Література Відродження не була однорідною. Якщо на ранньому етапі Відродження в тій чи іншій літературі ясно відчувалося властиве гуманістам "життєрадісний вільнодумство" (Ф. Енгельс), віра в торжество добрих почав, то у творах пізнішого часу помітно відчуття кризи гуманістичних поглядів, відчувається ущербність, трагізм. Так як епоха європейського Відродження була часом формування націй і національних мов, то література епохи розглядається у зв'язку з історією країни, національним характером народу і т.д.
1) консолидировать казахский народ, остановить разгул анархии после Октябрьской революции.
2)освобождения казахского народа путём мира через речи, мероприятий и гозет.
3)В годы революции и безвластия это предопределило негласную борьбу за город, занимавший ключевое положение на южном Урале.
4)Партия «Алаш» (1917—1920) — казахская партия, примыкавшая по идеологии к партии кадетов. Председатель партии — Алихан Букейханов. Официальный орган партии — газета «Қазақ».
5)21–28 июля 1917 года в Оренбурге Первый Всеказахский съезд (настоящее название «Всекиргизский съезд», название «Первый всеказахский съезд» стало использоваться после 1936 года, когда было установлено современное русское наименование казахского этноса) , на котором была учреждена казахская политическая партия «Алаш», обсуждались формы государственного управления, автономия киргизских областей, земельный вопрос, избраны депутаты на Всероссийское учредительное собрание и на съезд мусульман России «Шура-и-Ислам».
6)Пробуждением национального самосознания казахского народа, носителем идеи национального освобождения, вдохновителем борьбы против колониализма выступила национальная демократическая интеллигенция.
Объяснение:
Вродебы так.
