Відповідь:
Григорій Сковорода (1722-1794) - видатний український філософ, письменник, поет і педагог. Він вніс значний внесок у розвиток української філософської думки, залишивши незабутній слід у культурній спадщині України.
Життєвий шлях Григорія Сковороди був неординарним. Він провів багато років свого життя випробуваннями і стрибками між різними соціальними станами, від пастушка до університетського професора. Цей досвід надав йому унікальної перспективи та відкритості у розумінні світу і людського життя.
Філософська думка Григорія Сковороди була глибоко проникнута гуманістичними та етичними цінностями. Він розглядав людину як невід'ємну частину всесвіту та приділяв особливу увагу розвитку її духовних якостей. Сковорода вірив у потенціал людини для самовдосконалення і досягнення гармонії з природою.
Одним з ключових понять у філософії Сковороди була "філософія серця". Він вважав, що істинне знання може бути досягнуте лише через внутрішню рефлексію та розвиток моральних якостей. Він закликав до самопізнання, самовиховання та саморозвитку як основного шляху до досягнення щастя та мудрості.
У своїх творах, зокрема в "Розмові двох соколів", "Поученнях" та "Тропарях", Сковорода висловлював свої думки про природу людини, роль суспільства, питання моралі, релігії та філософії. Він поєднував філософські роздуми з поетичними образами, що робило його твори особливими та запам'ятовуваними.
Григорій Сковорода вплинув на багатьох нащадків і наступні покоління українських філософів та письменників. Його ідеї про значення духовності, моралі та саморозвитку стали важливим елементом української інтелектуальної культури.
Завдяки своїй філософській спадщині, Григорій Сковорода визнаний як один з найвидатніших мислителів України. Його внесок у розвиток української філософії полягає не лише у самому змісті його праць, але й у поширенні принципів гуманізму, мудрості та моральності серед народу.
Відповідь:
Людовік XIV (Людовік Чотирнадцятий) - французький король, відомий своїм довготривалим правлінням, розвитком культури та абсолютистським режимом.
Вольтер (Франсуа Марі Аруэт) - французький просвітительський філософ, письменник і драматург, великий критик феодалізму, церкви та суспільного лицемірства.
Катерина II (Єкатерина II Велика) - російська імператриця, провідна фігура просвітительського управління, сприяла розвитку освіти, мистецтва та науки.
Вільям Шекспір - видатний англійський драматург і поет, автор численних класичних творів, відомий своїми трагедіями, комедіями та сонетами.
Волтер Скотт - шотландський письменник і поет, один з піонерів історичного роману, автор таких відомих творів, як "Айвенго", "Роб Рой", "Анна з Грінгейблс".
Объяснение:
1. Достижения: Экономика сельского хозяйства страны во второй половине XVIII в. вплотную столкнулась с развивающимися рыночными отношениями
Трудности: При Екатерине II крепостное право значительно укрепилось. За открытое неповиновение крестьян могли ссылать в Сибирь на каторгу
Отношение власти: Многие государственные крестьяне стали крепостными. За время правления Екатерины II дворянам было роздано более 800 000 крестьян.
Отн. дворян: они могли продавать, покупать и убивать крестьян. Сильно возросли повинности крестьян в пользу дворянства.
2. При Екатерине II бурно развивалась промышленность, постепенно формировался рынок труда. Большая часть русских промышленников XVIII в. вышла из крестьян и посадских людей, именно из них образовывалась молодая русская буржуазия. Но их права сильно ограничивались.
3. С получением выхода в Европу через морские порты стала активно развиваться внешняя торговля. Активный внешнеторговый баланс поддерживался на протяжении всего правления Екатерины П. Правительство продолжало придерживаться политики протекционизма, устанавливая высокие пошлины на ввозимые товары. Активным внешнеторговым партнером России традиционно оставалась Англия, покупавшая лес, парусину, пеньку, уральское железо. Постоянными партнерами являлись Дания, Австрия, Франция, Португалия. Стали создаваться совместные торговые компании с Турцией, Персией, Хивой, Бухарой и другими восточными странами.
4. Из-за частых войн России финансы постоянно испытывали дефецит. Поэтому собирались высокие налоги с крестьян. Дворяне практически не платили налоги. Чтобы пополнить бюджет казны Екатерина || решилась на выпуск бумажных денег. Но их стоимость вскоре обесценилась. Другим источником пополнения казны стали государственные займы. К концу века внешний долг России составлял 41,1 млн рублей. Общий государственный долг, учитывая откупы, выпуск бумажных денег и пр., составлял 216 млн рублей.
5. Были открыты банки. В аграрном секторе произошли следующие изменения – земля становится предметом купли-продажи, изменяются феодальные повинности крестьян, расширяются права землевладельцев, рост земли в частной собственности у всех сословий;увеличивались объемы внешней торговли России, но в мировом разделении труда, страна оставалась поставщиком сырья и полуфабрикатов на мировой рынок, а импорт из Западной Европы в основном уже готовой продукции.