Що дає підстави стверджувати, що Україна була складовою європейського революційного процесу середини XIX ст.?
2. Чому польські шляхтичі-патріоти намагалися випередити австрійський уряд у справі звільнення селян Галичини від панщини?
3. Проаналізуйте процес скасування панщини в західноукраїнських землях.
4. Доведіть, що революція 1848-1849 pp. надзвичайно прискорила розвиток українського національного руху.
5. Як було вибудовано систему політичної організації українського народу в Галичині?
6. Які вимоги висували українські депутати під час роботи австрійського парламенту?
7. Чому українські селяни відмовлялися визнати рішення Віденського парламенту? Як це проявлялося?
8. У чому полягає головне значення революції 1848-1849 pp. для Західної України?
9. Визначте напрями діяльності Головної руської ради, охарактеризуйте їх.
10. З якою метою і які зв'язки підтримували діячі українського відродження з чеськими культурними і політичними діячами?
11. Поясніть причини змагання українського національного руху з польським. Як воно проявлялося?
12. Який компроміс запропонували чеські революційні демократи українській та польській сторонам?
13. Складіть розповідь про революційні бої у Львові та поразку революції.
1. Представники якої верстви стали провідниками національної ідеї в Західній Україні? Чому саме вони?
2. Через які суперечності самоусвідомлення проходили молоді священики, стаючи носіями ідеї української народності?
3. Які ідеї просвітництва та романтизму до українському духовенству утвердитися в ідеї народності?
4. Назвіть центри просвітництва, що виникли в Західній Україні.
5. Чому І. Франко називав «Руську трійцю» «явищем наскрізь революційним»?
6. Чому австрійські власті притягнули до відповідальності як державних злочинців членів «Руської трійці», які вели національно-культурницьку роботу?
7. Порівняйте ідеї просвітництва і романтизму. Поясніть конфлікт між просвітниками старшого покоління та «Руською трійцею».
8. Охарактеризуйте діяльність віденсько-перемишльського просвітницького гуртка. У чому ви вбачаєте його історичні заслуги та прорахунки?
9. Які чинники спонукали семінаристів 30-х років до активної культурно-національної роботи?
10. Яку мету ставила перед собою «Руська трійця» і що побачили в її діяльності австрійські власті? Визначте напрями діяльності «Руської трійці».
ответ: Окончательное формирование сословий в России произошло во время царствования Екатерины II. Именно Екатерина определила значение, права и обязанности разных сословий.
Программными документами стали Жалованные грамоты дворянству и городам.
Сложилось четыре сословия: дворянство, мещане, крестьянство и духовенство.
Дворянство сложилось из разных разрядов служилых людей (бояр, окольничих, дьяков, подьячих, детей боярских и пр. ) и превратилось в течение века из служилого сословия в правящее, привилегированное.
Мещане (население городов) состояли из 6 разрядов: «настоящие городские обыватели» , владельцы недвижимости в черте города; записанные в гильдии; состоявшие в цехах ремесленники; иностранные и иногородние купцы; именитые граждане (капиталисты и банкиры, имевшие капитал не менее 50 тысяч рублей, оптовые торговцы, судовладельцы, ученые, художники, музыканты) ; прочее посадское население
В XVIII в. оформилось несколько категорий крестьянства: государственные (бывшие черносошные и народы, платившие ясак, однодворцы) , помещичьи (все прежние категории зависимых людей (крепостных, холопов) , принадлежавших фабрикам и заводам) , удельные (на землях царского удела) .
Духовенство состояло из двух частей: белого, приходского (от рукоположения) и черного, монашеского (от пострижения) . Только первая составляла собственно сословие, ибо вторая часть не имела наследников (монашество давало обет безбрачия
Объяснение: