1. Сначала нужно собрать армию
2. Приготовить их к бою
3. Придумать план действий
4. Отправить гонца чтобы сообщил о нападении и сказал им выбрать 2 варианта : 1. Вы подкоритесь нам и мы Вась не убьём или же 2.Мы нападём на вас!
5. Напасть с востока
6. Напасть с Запада
7. Мирный договор, но у нас были бы больше уполномоченний, и таким образом присоеденить их к нам
8. Отправить гонца,но он должен будет убить правителя(той или же иной страны)
9. Напасть сначала лёгкими войсками,а потом направить всю силу на врагов!
10. Напасть сначала Защитными скажем так войсками чтобы они взяли на себя весь урон, но другие в это время обойдут город/замок и нападут в тишине
11. Напасть ночью
12 Пробраться через леса с двух сторон города/замка и по тихому наступать и захвачивать территорию
13. Напасть со всех сторон и окружить город/замок
14. Напасть с двух сторон(боковых)
15. Одновременно всех войск пустить прямо в бой!
ОбьясненияЯ любитель стратег, и если кто-то докопаеться почему я писал город/замок потому что точно не знал город или замок чтобы был выбор. И если что-то кому-то не понравится извиняюсь,я пытался
Відповідь:
Наприкінці 60-х рр. XIX ст. в умовах певного послаблення антиукраїнської політики влади відбувалося відновлення громадівського руху, але вже у формі напівлегального. Центром його відродження знову став Київ, де були зібрані значні інтелектуальні сили. Поряд із колишніми громадівськими діячами з’явилася талановита молодь — М. Зібер, О. Русов, С. Подолинський та інші. Завдання кожного громадівця полягало в конкретних справах за його фахом: історія, мовознавство, література тощо.
Одним із перших стало проведення одноденного перепису населення Києва (1874 р.). Кількість жителів міста перевищила 220 тис. осіб. Було з’ясовано й національний склад міста: найбільшу національну групу становили українці.
Іншим важливим заходом відділу, що набув міжнародного розголосу, стало проведення в серпні 1874 р. III Археологічного з’їзду, який засвідчив високий науковий рівень археологічних досліджень на українських землях.
Не порушуючи жодних законів і циркулярів, вживаючи тільки російську мову, вчені створили в Наддніпрянщині справжній науковий центр з українознавства й широкий науковий рух за участю вчених, краєзнавців, збирачів старовини тощо.
За роки існування відділу (1873—1876 рр.) було зібрано матеріали та видано сім томів «Праць Південно-Західної експедиції» (по 1200 сторінок кожний), два томи «Записок Південно-Західного відділу І.Р.Г.Т.», три томи праць М. Максимовича. Зусиллями членів відділу було створено етнографічний музей, бібліотеку, архів.
Минуло небагато часу, і активна українознавча праця занепокоїла як поліцію, так і тих представників українства, російської громадськості, що віддано служили владі.
Емський указ негативно вплинув на український рух, а саме:
• обмежував засоби, за до яких можна було впливати на пробудження національної свідомості українського народу;
• стримував розвиток української культури;
• на деякий час призвів до дезорганізації українського руху в Наддніпрянській Україні, але не до його припинення.
Пояснення:
сильная засуха
Объяснение:
такие выводы они могли сделать, проанализировав окаменелую воду-образцы сталагмитов- и сопоставив соотношения изотопов углерода и кислорода в древних фрагментах с современными климатическими данными региона