Учёные делят историю Средних веков на три главных временных периода (этапа):
1. Раннее Средневековье - с конца V века до середины XI века.
2. Развитое Cредневековье, или Классическое - с середины XI века до конца XIV века.
3. Позднее Средневековье - с конца XIV века до XVI века.
Объяснение:
1)а) Совокупность достижений человечества в производственном, общественном и духовном отношении.
б) Мораль-это ценности и нормы регулирующие поведение человека. Людям она нужна для того чтобы они не забывали о ценностях, которые их окружают, это могут быть самые различные ценности от материальных до духовных, атакже она нужно для правильного поведения человека в обществе которое его окружает.
в) Нра́вственность — моральное качество человека, некие правила, которыми руководствуется человек в своём выборе. Термин, чаще всего употребляющийся в речи и литературе как синоним морали, иногда — этики. Нравственность является предметом этики как учебной дисциплины; тем, что изучается этикой. В ряде философских систем понятие нравственности обособляется от морали, хотя такая концептуализация носит авторский характер и не всегда соответствует обыденному словоупотреблению. В таком, более узком смысле, понятие нравственности используется для обозначения части или уровня морали в целом, при этом под нравственностью в ряде случаев подразумевают внутреннюю или интериоризированную сторону морали, в то время как последняя рассматривается как внешняя по отношению к индивиду.
г) Золотое правило этики гласит– поступайте с другими так, как хотите, чтобы поступали с вами. По своей сути, это золотое правило является итогом, венчающим нравственные законы, определенные для человека, живущего в обществе.
2)прости в этом я не могу
Объяснение:
XIX ст. відкрило нову сторінку в історії німецького переселення на територію України, переважно на Волинь та Північне Причорномор’я. Здебільшого вони утворювали суцільні поселенські острови, які згодом перетворювалися на німецькі національні райони та округи. Німецькі переселенці, користуючись значними правами і привілеями, фактично стояли одноосібно від місцевої влади, яка не завжди позитивно ставилась до поселенців. Поселяючись переважно в сільській місцевості, спираючись на власний менталітет, побут, специфіку общинного та сімейного життя, вони тривалий період майже повністю були відгороджені від впливів українського населення та органів місцевої влади, зберігаючи недоторканою власну самобутність. Фактично переселенці отримали громадське самоврядування і намагались мінімально контактували з місцевою владою.
Хоча землеволодіння і господарювання у колоністів було подвірним, але управління - общинним. Траплялись випадки коли землю переселенці могли купувати спільно, а потім ділили на основі повної справедливості відносно господарств та інших ознак. Незважаючи на індивідуалізм у господарюванні, серед колоністів існували й форми спільного виконання певних робіт і прояви колективної взаємодо Найчастіше це були громадські роботи, які мали важливе значення для життя всієї колонії.
На 1914 р. на території України проживало 800 тисяч членів німецької національної громади, з них 476 тисяч проживало на території Південної України.
Після розпаду СРСР розпочалися дослідження з історії німецьких поселень і їх значення в історії України. В Києві, Дніпропетровську, Луцьку почали виникати спеціалізовані дослідницькі центри та виходити публікації з історії життєдіяльності німецьких поселенців.
Важливим було значення колонізації у тому, що завдяки їй стали поширюватися нові інтенсивні технології вирощування зернових, нові сільськогосподарські культури, агротехнічні нововведення. Але позитивні результати цього процесу були не тільки в економічній сфері. В галузі освіти німці також дали безперечно гарний приклад місцевому населенню, вважаючи будівництво школи (утримання її та вчителя) та громадських споруд, взаємодо першочерговою справою громади. Саме самодостатність громади, її незалежність від місцевої влади були зразком для українського населення.
В российской :26—27, английской и немецкой историографии Средневековье условно делится на три основных периода: Раннее Средневековье (конец V — середина XI века). Высокое, или Классическое, Средневековье (середина XI — конец XIV века). Позднее Средневековье или Раннее Новое время (XIV—XVI века).