Знати свою культуру, своїх корінь необхідно. Цей постулат, сподіваюся, не потрібно доводити. Досить помітити - і, швидше за все, це буде вірно (хоча й не ново) - що без минулого немає майбутнього, немає розвитку, як окремої людини, так і всього суспільства
Кілька слів про саме поняття “культура” . У перекладі з латині “cultura” - те, що вирощується або збирається, накопичується ким-небудь. У нашому випадку це означає сукупність духовних цінностей, накопичених людством у процесі свого розвитку
Ніхто не стане заперечувати, що культура - це прекрасно. А звідки в людині береться почуття прекрасного? Що спонукує людину творити саме так, а не інакше? Що... Стіп. Занадто багато питань, на які ніхто не зможе дати відповідь
На момент прийняття християнства Русь уже знала лиття, дерев'яну скульптуру, карбування; росіяни “златокузнеци” уже тоді були відомі усьому світу. Архітектура також існувала, але на якій стадії розвитку вона перебувала, тепер говорити складно, тому що до нас не дійшло жодного пам'ятника дохристиянської епохи: щось було знищено часом, а основна частина -людьми. Християнами ревно руйнувалося все, що нагадувало омногобожии.
Архітектурні спорудження ранньохристиянської Русі були по перевазі дерев'яними.
Во первых, процесс отмены крепостного права не был одномоментным событием, этот процесс растянулся лет на десять—тринадцать, и только к 1873 г. остатки кре постничества были формально ликвидированы в отдельных регионах страны. Мне хотелось бы напомнить, что в первые моменты отмены крепостного права в ряде ре гионов страны наблюдались, как это ни странно, крестьянские волнения. Отчего? Думаю, главным мотивом было паническое состояние части крестьянства в тот мо мент. Помещик был для них не только человеком, который отнимает у них если не все, то многое, но это был еще и человек, который о них заботится. Простите за же сткий оборот речи, но, возможно, многие помещики относились к своим крестьянам как к самым дорогим животным в хозяйстве, к которым они проявляли и заботу. И эта забота длилась десятилетиями и столетиями, невольно перерастая не только в тра дицию, но и в жизни. Многие крестьяне были бес с социальной точки зрения, они не могли себя защитить, не могли отстоять свои права, они вообще ничего не могли без своего помещика. Поэтому отмена крепостного права многим казалась катастрофой. Но был еще один момент — общечеловеческий. Есть данные о том, что очень часто между крестьянами и их господами устанавливались удивительно теплые, можно сказать, дружеские отношения, разумеется, с учетом той социальной субординации, которая не могла не существовать. Привожу только один пример. На Украине, примерно в 60 км от бывшего города Елизаветграда (ныне Кировоград) в селе Каменка со вто рой половины XVIII в. находилась графская усадьба семейства Стенбок Ферморов.
1)Здесь под боярами подразумевается "боярское правительство" под верхом М.Ф.Мстиславского. В данном источнике говориться о нахальстве и продажности боярского круга. Вопреки народной молве, все же они допустили поляков в Московию. Ляпунов приобрел большой опыт со самозванчиством. Будучи военным служевым у Лжедмитрия, он не раз сталкивался с конфликтом о том, что служит он якобы не Дмитрию, а Отрепьеву который пообещал Мнишеку и Сигизмунду "кусочек лакомной Земли Русской". Стоит вспомнить эпизод о том,как Ляпунов покидает ряды Болотникова, выступавшего за "истинность царя Дмитрия". Тут и произошёл случай с боярским самоуправством, Ляпунов не желал видеть на престоле Польского Владислава. Сам же автор Мархотский, находился за стенами осажденной Жолкевским Москвы... Главный герой отрывка -Ляпунов погибнет же от рук своих соратников в ходе сброса польской интервенции. Он не однократно попрекал Ивана Заруцкого(его же убийца) , С.П.Трубецкого в службе у самозванца
Объяснение:
Знати свою культуру, своїх корінь необхідно. Цей постулат, сподіваюся, не потрібно доводити. Досить помітити - і, швидше за все, це буде вірно (хоча й не ново) - що без минулого немає майбутнього, немає розвитку, як окремої людини, так і всього суспільства
Кілька слів про саме поняття “культура” . У перекладі з латині “cultura” - те, що вирощується або збирається, накопичується ким-небудь. У нашому випадку це означає сукупність духовних цінностей, накопичених людством у процесі свого розвитку
Ніхто не стане заперечувати, що культура - це прекрасно. А звідки в людині береться почуття прекрасного? Що спонукує людину творити саме так, а не інакше? Що... Стіп. Занадто багато питань, на які ніхто не зможе дати відповідь
На момент прийняття християнства Русь уже знала лиття, дерев'яну скульптуру, карбування; росіяни “златокузнеци” уже тоді були відомі усьому світу. Архітектура також існувала, але на якій стадії розвитку вона перебувала, тепер говорити складно, тому що до нас не дійшло жодного пам'ятника дохристиянської епохи: щось було знищено часом, а основна частина -людьми. Християнами ревно руйнувалося все, що нагадувало омногобожии.
Архітектурні спорудження ранньохристиянської Русі були по перевазі дерев'яними.