Италики добились права быть римскими гражданами после Союзнеческой войны(91—88 до н. э.). Итогом войны стало то, что римляни даровали италикам права гражданства, но приписали их к 8 новым трибам.
Демократична революція - це політологічний термін, що позначає революцію, результатами якої стане встановлення демократичного режиму, в знак заміни попереднього недемократичного правління, або в якій революційні зміни відбуваються демократичними засобами, як правило, без використання насильницьких методів та дій.
Так, такого роду революція можлива й в наше сьогодення. Ба більше, наразі, перевагу надають саме новому типу війни «інформаційному» та новим ведення подій – «ненасильницьким», через адвокасі кампанії, пропаганди, лобіювання і так далі. Якщо ж говорити про встановлення демократії, то так. Ми й досі маємо частку країн із авторитарним режимом/диктатурою. Однак їх специфікою є втручання зовнішніх гравців у справи держави, міжусобиці/громадянська війна, поділ на ворогуючі табори. Саме це може спонукати до збройного конфлікту, а не до демократичної революції. Адже немає єдиної національної позиції та ядра у суспільстві, яке буде виступати з єдиною метою не радикальними діями.
Історичними прикладами демократичних революцій є: Оксамитова революція в Чехословаччині (1989), «осінь народів» - повалення комуністичних режимів впродовж 1989-1990, Жасминова революція в Тунісі (2010-2011) та інші.
Якби я була княгинею Київської Русі, я б найпершим чином вивчила б історію держави. Адже минуле допомагає зрозуміти теперішнє і майбутнє. Я б вивчала історію не лише своєї держави, а усього світу, щоб зрозуміти, в чому секрет їх успіху чи занепаду.
Я б видавала закони, які сприяють поліпшенню життя людей усіх верств населення.
Також би розвивала економіку країни і зміцнювала армію. Сільське господарство стояло би на першому місці, адже саме від нього залежить життя людей. Знизила б податки для людей.
Також першочерговим завдання було б розповсюдження безкоштовного навчання для дітей та дорослих. Адже освічені люди – запорука успіху країни.
Я б робила усе можливе, щоб сім’ї були міцними.
Не менш важливими законами були б закони про медицину. Я б запросила іноземних лікарів, які б навчили наших, як ефективно лікувати людей.
Я б дала завдання навчити людей заробляти гроші, щоб кожен мав на прожиття.
Ввела би жорсткий контроль над державними працівниками, щоб ні в кого не було бажання давати і брати хабарів.
Кожен працівник отримував би достойну платню за свою працю.
Створювала закони, які б гарантували захист майна, захист здоров’я, життя, особливо дітей.
Похилі люди за мого правління спокійно б доживали свій вік, не боячись, що ж вони будуть їсти, коли не зможуть працювати. Я була б чудовою княгинею Київської Русі.
Италики, не будучи римскими гражданами,
не только не имели права на получение участков при разделе земли
после походов или в результате проведения аграрных законов, но
теряли свои земли, которые захватывались крупными римскими зем-
левладельцами. Единственным путем для них к сохранению своих
земель и получению новых наделов, избавлению от произвола рим-
ских властей было получение римского гражданства.