1. В средневековый тривиум входили грамматика, диалектика (логика) и риторика
2. 1381
3.Англия лишилась всех своих континентальных территорий во Франции, сохранив лишь порт Кале. Кроме того, в ответ на вопрос о том, каковы итоги Столетней войны, специалисты в сфере военной истории отвечают, что в ее результате кардинально изменились методы ведения боевых действий, а также были созданы новые виды оружия.
4. в Германии скорее всего (И.Гуттенберг ведь немец)
5. всё должно быть единое, чисто логически, король может быть и не в Ц.гос-ве, так что, я б выбрала В.
6. античное
7.476
8. норманны-это не германские племена
9. Галлия вроде
10. сборник указов и распоряжений королей из династии Каролингов(и Мировингов кстати тоже)
11. А наверное, систо логически
12. В(точно)
13. конечно налоги он должен брать, за счёт чего он тогда жить будет то? А всё остальное , под А, Би Г-его святая обязанность
14.1358
15. противоречия между Англией и Францией по поводу английских владений во Франции; и наоборот, английские короли претендовали на французскую корону.
вот
Объяснение:
Версальський мирний договір — підписаний у Версалі 28 червня 1919 року державами-переможницями у Першій світовій війні (США, Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією, Бельгією тощо) з одного боку, і переможеною Німеччиною — з іншого. З іншими центральними державами, які воювали на стороні Німецької імперії у Першій світовій війні були підписані окремі договори.[1] Хоча перемир'я, підписане 11 листопада 1918 року, фактично закінчило бойові дії, знадобилося шість місяців переговорів на Паризькій мирній конференції щодо укладання мирного договору. Договір був зареєстрований у секретаріаті Ліги Націй 21 жовтня 1919 року, і надрукований в Treaty Series.
З багатьох положень договору, одним з найважливіших і спірних було взяття Німеччиною на себе відповідальність за спричинення війни (поряд з Австрією та Угорщиною, відповідно до Сен-Жерменського мирного договору і Тріанонського договору) і, відповідно до положень статей 231—248 (пізніше названих Положеннями про провину війни, англ. War Guilt clauses), роззброїтися, здійснити істотні територіальні поступки і платити великі репарації країнам, які формували блок держав Антанти. Загальна вартість цих репарацій була оцінена на 132 млрд марок (у 1921 році $31,4 млрд або £6,6 млрд), що приблизно еквівалентно $442 млрд або £284 млрд. 2013 року, сума, яку багато економістів у той час, зокрема, Джон Мейнард Кейнс, вважав надмірною і контрпродуктивною, оскільки Німеччина мусила платити до 1988 року.