Афіни і Спарта – це два антиподи, які часто протиставляються один одному в літературі і мистецтві. Однак при уважному вивченні можна знайти і безліч схожих рис між ними. Ретельний аналіз даних державних утворень минулого до нам краще зрозуміти, яка форма існування є більш стійкою і життєздатною.
Афіни – це столиця Стародавньої Греції та місто-держава, яка почала існування в 15 столітті до нашої ери. Саме звідси почала свою історію сучасна європейська культура. Афіни неодноразово переходили зі складу одних імперій і держав до складу інших, найбільш драматичним стало захоплення цієї території Османської імперією, що сталося в 1458 році.
На цей час Афіни є столицею Греції, яка входить до Європейського Союзу.
Спарта – це держава, яка існувала в стародавні часи на території сучасної Греції. Офіційна назва даного утворення – Лакедемон. У часи заснування сама наявність такої протодержави була достатньо прогресивним, оскільки вона володіла розвиненою системою управління і власною ідеологією. Але через відсутність реформ і зупинки в розвитку, територія не змогла втриматися на європейській арені і була поглинена більш сильними сусідами.
Таким чином, між найдавнішими державними утвореннями є багато спільного. Як Спарта, так і Афіни являли собою міста, що володіють власною системою управління. Вони вступали в союзи зі своїми сусідами, брали участь у військових походах. У них сформувалися власні принципи існування, які поділялися населенням. Як Спарта, так і Афіни увійшли до складу Римської імперії в 146 році до Нової ери, однак зберегли право на самоврядування.
Проте, внутрішній уклад даних державних утворень був абсолютно різним. Афіни – це зразок демократії, де всі рішення проходили схвалення народних зборів. У Спарті влада належала двом царям, які діяли одноосібно. В Афінах люди володіли особистою свободою: як демос (народ), так і аристократи. Рабів було мало, і в основному вони походили з числа народів, які зазнали поразки у війнах. У Спарті всі люди ділилися на рабів (ілотів) і воїнів, що володіли свободою.
Афіни подарували світу такі досягнення, як:
Олімпійські ігри;
філософія;
риторика;
поезія.
У Спарті відбувалася штучна відмова від даних «надмірностей», змагання на потіху публіці були заборонені. Формально не існувало приватної власності, все належало громаді. Варто зауважити, що загальновідомий принцип скидання слабких немовлят зі скелі існував не тільки в Спарті, а й в Афінах. Час був такий: від нежиттєздатного потомства позбувалися відразу.
Різниця між Афінами від Спартою полягає в наступному:
Суспільний лад. У Спарті все населення ділилося на 2 нерівні категорії – ілотів (рабів) і дорійців (вільних громадян). В Афінах були аристократи і демос (вільні люди), а також раби, яких було небагато;
Форма правління. В Афінах була давня демократія, в той час, як у Спарті – класична аристократія;
Економіка. В Афінах були розвинені такі форми господарства, як садівництво і тваринництво, землеробство, торгівля, реміснича справа;
Культурний розвиток. В Афінах заохочувався будь-який прояв свободи особистості: філософія, поезія, риторика. У Спарті диктувався повна відмова від всього «зайвого», розкішшю вважалося все, що виходить за рамки природних потреб.
Впервые Кангюй, в китайском произношении Канцзюй, упоминается в письменных источниках II в. до н. э. В 138 г. китайскийимператор Уди отправил торговое посольство во главе с князем ЧжанЦянем в страны Запада. Через 13 лет, претерпев много трудностей, ЧжаньЦянь вернулся. В составленной им записке впервые были охарактеризованы неведомые ранее в Китае государства. Среди них был назван Кангюй, в ставке правителя которого ЧжанЦяну удалось побывать лично.
Согласно сведениям китайского посла, «Кангюй лежит почти в 200 ли от Давани (Ферганы) на северо-запад. Это кочевое владение в обыкновениях совершенно сходствует с юечжисцами; имеет до 90 тыс. войска и по малосилию своему признает над собой на юге власть юечжисцев, на востоке власть хунну. Яньцай лежит в 2000 ли от Кангюя на северо-запад. И это кочевое владение, в обыкновении совершенно сходствует с Кангюем. Войско более 100000 лежит при большом озере, которое не имеет высоких берегов. Это есть северное море». В «Повествовании о Западном крае» в «Истории старшего дома Хань» о Кангюе говорится подробнее. Так, сообщается о том, что «кангюйский владетель пребывание имеет в стране Люени в городе Битянь. От Лоюени семь дней пути о летнего владетелева местопребывания. Народонаселение состоит из 120 000 семейств, 600000 душ; строевого войска 120 000 человек». Из этих же источников известны эпизоды внешней политики Кангюя, когда он в 46—36 гг. до н. э. поддержал северных гуннов во главе с Чжичи, а затем выступил против них, объединившись с усунями и китайцами. В 85 г. Кангюй поддержал ферганцев, восставших против китайского наместника Кашгара Бань Чао. Сообщается также, что «Кангюй... горд и дерзок и никак не соглашается делать поклонение перед старшими. Чиновников, посылаемых к нему от наместников, сажает ниже усуньских послов. Князьям и старшинам подают кушание прежде, а потом уже посланным от наместника».
Объяснение:
ДУМАЮ
саки использовали мало железа
Объяснение:
только что делал проверил правильно 100 %