Ансамбль Вознесенського монастиря почав формуватися моменту будівництва Вознесенського собору. Собор був збудований протягом 1695-1700 коштом гетьмана І. Мазепи.
У 1738 на території монастиря був відкритий колегіум, який розмістився у дерев'яній будівлі. Однак у 1748 сталася пожежа, яка знищила всі дерев'яні будівлі монастиря. Нова цегляна споруда колегіуму постала у 1753-1757 завдяки Переяславському єпископу Івану Козловичу.
У 1753 у колегіумі при монастирі викладав піїтику (мистецтво складання віршів) український поет і філософ Г. С. Сковорода.
Остаточно ансамбль було сформовано після будівництва дзвіниці у 1770-1776.
У 1782 до східного боку дзвіниці прибудували Варваринську церкву.
У к. XVIII - п. ХІХ ст. із східного боку монастирської території був побудований двоповерховий корпус. Цого нижній поверх займали торгові ряди, верхній - бурса (гуртожиток), а з к. ХІХ ст. - монастирська школа. Монастир був обнесений високою цегляною стіною.
У 1916 торгові ряди зі школою згоріли, а їхні рештки були розібрані.
Під час ІІ світової війни була знищена Варваринська церква, що примикала до дзвіниці.
Постраждали і всі інші споруди монастиря. Їх відновлення проводилося у 1954-1964.
У 1970 у будівлі колегіуму був відкритий музей Григорія Сковороди.
У приміщенні Вознесенського собору у 1975 була розгорнута діорама "Битва за Дніпро" (худ. Мальцев П., Присєкін М.). На полотні довжиною 28 і висотою 7 метрів зображено момент масової переправи радянських військ через Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава-Хмельницького восени 1943 року.
Нині комплекс складається з Вознесенського собору (музей-діорама), дзвіниці і колегіуму (музей Г. Сковороди).
Вознесенський собор - яскрава пам'ятка у стилі українського бароко. Цегляний, тинькований, дев'ятикамерний. Увінчує будівлю купол на дуже високому гранчастому барабані. Рамена хреста завершені високими хвилястої форми фронтонами. Стіни розчленовані пласкими розкрепованими пілястрами. Портали і ліпні обрамлення вікон і барабану купола були виконані у першій третині XVIII ст. під час ремонту.
Дзвіниця вирішена у стилі українського бароко з певним впливом класицизму. Цегляна, тинькована, в плані наближається до квадрату з увігнутими сторонами, триярусна, завершена куполом. Перший ярус із арковим отвором, рустований. Яруси увінчують розкреповані карнизи. Будівлю прикрашають колони і пілястри (у другому ярусі іонічні, у третьому - коринфські).
Колегіум цегляний, тинькований, витягнутий в плані, з трьома окремими входами, обрамленими порталами з ліпниною (рослинний орнамент та символи наук). Чотири великі аудиторії перекриті напівциркульними склепіннями з розпалубками над великими вікнами.
Царь Тигран. В 88 г. до н. э. Тигран начал успешную войну на востоке против парфян. Прежде всего он отвоевал у них обратно 70 долин, уступленных им в качестве выкупа за свое освобождение. Также была взята область Ахбак в Атропатене. После этого Тигран совершил поход против Адиабены и подверг опустошению районы Ниневии и Арбелы. Покорив все эти области, он двинулся на юг и захватил летнюю резиденцию парфянских царей город Экбатаны. В 85 году до н. э. был заключён мир, по которому Парфия уступила Армении всю Месопотамию. Парфянский царь также уступил Тиграну почётный титул «Царь царей»
Відповідь: XVIII ст.) Переяслав-Хмельницький.
18-09-2008 17:49
Ансамбль Вознесенського монастиря почав формуватися моменту будівництва Вознесенського собору. Собор був збудований протягом 1695-1700 коштом гетьмана І. Мазепи.
У 1738 на території монастиря був відкритий колегіум, який розмістився у дерев'яній будівлі. Однак у 1748 сталася пожежа, яка знищила всі дерев'яні будівлі монастиря. Нова цегляна споруда колегіуму постала у 1753-1757 завдяки Переяславському єпископу Івану Козловичу.
У 1753 у колегіумі при монастирі викладав піїтику (мистецтво складання віршів) український поет і філософ Г. С. Сковорода.
Остаточно ансамбль було сформовано після будівництва дзвіниці у 1770-1776.
У 1782 до східного боку дзвіниці прибудували Варваринську церкву.
У к. XVIII - п. ХІХ ст. із східного боку монастирської території був побудований двоповерховий корпус. Цого нижній поверх займали торгові ряди, верхній - бурса (гуртожиток), а з к. ХІХ ст. - монастирська школа. Монастир був обнесений високою цегляною стіною.
У 1916 торгові ряди зі школою згоріли, а їхні рештки були розібрані.
Під час ІІ світової війни була знищена Варваринська церква, що примикала до дзвіниці.
Постраждали і всі інші споруди монастиря. Їх відновлення проводилося у 1954-1964.
У 1970 у будівлі колегіуму був відкритий музей Григорія Сковороди.
У приміщенні Вознесенського собору у 1975 була розгорнута діорама "Битва за Дніпро" (худ. Мальцев П., Присєкін М.). На полотні довжиною 28 і висотою 7 метрів зображено момент масової переправи радянських військ через Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава-Хмельницького восени 1943 року.
Нині комплекс складається з Вознесенського собору (музей-діорама), дзвіниці і колегіуму (музей Г. Сковороди).
Вознесенський собор - яскрава пам'ятка у стилі українського бароко. Цегляний, тинькований, дев'ятикамерний. Увінчує будівлю купол на дуже високому гранчастому барабані. Рамена хреста завершені високими хвилястої форми фронтонами. Стіни розчленовані пласкими розкрепованими пілястрами. Портали і ліпні обрамлення вікон і барабану купола були виконані у першій третині XVIII ст. під час ремонту.
Дзвіниця вирішена у стилі українського бароко з певним впливом класицизму. Цегляна, тинькована, в плані наближається до квадрату з увігнутими сторонами, триярусна, завершена куполом. Перший ярус із арковим отвором, рустований. Яруси увінчують розкреповані карнизи. Будівлю прикрашають колони і пілястри (у другому ярусі іонічні, у третьому - коринфські).
Колегіум цегляний, тинькований, витягнутий в плані, з трьома окремими входами, обрамленими порталами з ліпниною (рослинний орнамент та символи наук). Чотири великі аудиторії перекриті напівциркульними склепіннями з розпалубками над великими вікнами.
Пояснення: не знаю ли это