30 января 1933 г. – приход фашистов к власти. У НСДАП было только 32 % мест в рейхстаге и три министра в правительстве (Гитлер, Фрик и Геринг). Как канцлер Гитлер попросил президента Пауля фон Гинденбурга распустить рейхстаг и назначить новые выборы, рассчитывая добиться на них большинства для НСДАП. На очередных выборах в рейхстаг велась очень жесткая избирательная кампания во главе с нацистами и коммунистами.
27 февраля 1933 г. состоялся поджог рейхстага. Жорж Сименон 26 февраля получил письмо, в котором содержалась информация о том, что нацисты могут поджечь рейхстаг. Сименона просили принять меры по предотвращению поджога, но он не поверил в это. После поджога Гитлер заявил, что рейхстаг подожгли коммунисты; что поджог служил сигналом для коммунистов к началу восстания. Пошли аресты коммунистов. В поджоге обвинили Ван дер Любе.
9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини.
Парадоксально, але факт: козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи, не отримало від своєї перемоги жодних здобутків. Польща не виконала навіть скромних козацьких вимог щодо виплати сталої платні, забезпечення воєнних інвалідів, виведення коронного війська з Київського воєводства тощо, не кажучи вже про заборону виходити в Чорне море. Підступність польського уряду, а також зазнане на початку війни поранення прискорили смерть П. Сагайдачного, який помер 10 квітня 1622 р., заповівши перед тим усе своє майно українським братствам Києва і Львова.