Дипломатія долара — визначення зовнішньополітичних дій США, здійснюваних в інтересах американського бізнесу. Вперше було використано щодо зовнішньої політики адміністрації президента В. Тафта, який у грудні 1912 р. заявив про прагнення «замінити кулі на долари» як засіб американської економічної експансії; силові прийоми тиску поступились економічними.
На зміну жорсткому курсу «великої палиці» політики прийшла дипломатія долара, розрахована на використання фінансових важелів для досягнення стратегічних цілей США, які визначали Монро доктрина, «відкритих дверей» доктрина.
Заохочуючи й підтримуючи інвестиції та позики в латиноамериканські країни, уряд В. Тафта намагався стабілізувати політично-економічну ситуацію в цих країнах і зміцнити позиції США в них, зокрема в районі Панамського каналу, а також витіснити європейський капітал із Центральної Америки. Дипломатія долару як засіб захисту інтересів монополій США цілеспрямовано втягувала провідні американські банки в зовнішньо-політичний процес.
Объяснение:
В Древнем Риме "бенефиций" обозначал милость или льготы полученные от императора.
2 Про вассала это примерно так поданный моего поданного- не мой поданный т.е высший феодал не может управлять вассалом низшего феодала.
3 Феодальная лестница - в Средние века жизнь строилась по принципу строгой иерархии, на верхней ступеньке находились самые знатные: король, духовентсво, крупные феодалы. Ниже шли рыцари, владельцы мелких поместий