Феодальная раздро́бленность (удельная система) — период ослабления центральной власти в феодальных государствах в силу разной по своей продолжительности и эффекту децентрализации, обусловленной усилением крупных феодалов в условиях сеньориальной организации труда и воинской повинности. Новые, более мелкие территориальные образования ведут практически независимое существование, господствующим в них является натуральное хозяйство. Термин был широко распространён в советской и частично в российской марксистской историографии, и используется в различных значениях.
Диктатура Гая Юлія Цезаря — термін, що визначає поняття необмеженої у своїй компетенції одноосібної влади Гая Юлія Цезаря як імператора Середземноморської держави. По факту необмежена влада Цезаря опиралась на його армію, на десятках тисяч його ветеранів, які отримали землі в провінціях і в Італії, на підтримці вершників та на симпатіях міських плебеїв. Цезар усіляко намагався створити собі оточення, яке могло забезпечити йому відповідне правління диктатора та не допустити організації опозиції. Юридично влада цезаря ґрунтувалась на принципах Сулли, як з точки зору «правових» основ диктатури, так і в значенні конкретного її оформлення
Спартак
Объяснение: