1. Установіть хронологічну послідовність подій: вихід друком «Русалки Дністрової»;
створення освітнього «Товариства галицьких греко- католицьких священиків»
у Перемишлі; початок діяльності «Руської трійці» у Львові.
2. Проілюструйте подані твердження, що характеризують євціально-економічне стано-
нище в західноукраїнських землях у першій половині 19 ст.у конкретними фактами.
3 1. Прагнення уряду перетворити західноукраїнські землі на ринок збуту і джере-
ло сировини. М 2. Гальмування урядом розвитку промисловості. 3 3. Посилення
визиеку селян. У) 4. Пасивний опір та гострі соціальні протести селян.
3. Дайте відповіді на залитання: М 1. Заяких обставин греко-католицьке духівництво
перебрало керівництво українцями на Галичині? 1 2. Якою буда роль греко-католи-
шького духівництва в національному відродженні українців? М 3. Що характерне
для економічного становиша західноукраїнських земель? 1) 4. З якими подіями та
постатями пов'язана перша хвиля національного відродження в Галичині та Закар-
патті?
4. Доберіть до імен історичних постатей їхні стислі характеристики: а) М. Шашке-
вич; б). Базилович; в) Л. Кобилиця; г) О. Духнович; д) М. Лучкай.
1. Засновник і керівник першого в Галичині освітнього товариства греко-католиць-
ких священиків, автор першої в Галичині «Граматики» книжної української мови.
2. Закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду.». 3. Автор шести-
томної «Історії карпатських русинів». 4, Автор першої наукової праці з історі
Закарпаття - «Короткого нарису фундації Федора Коріатовича». 5. Організатор і
лідер «Руської трійці», співавтор і єпіввидавець «Русалки Дністрової». 8. Очільник
селянського руху на Буковині в 40-х рр. 19 ст.
5. Визначаючи внесок «Руської трійці» в розвиток українського національного руху,
І. Франко наголошував, що у трійчан, особливо в М. Шашкевича, задуми були дале-
ко ширшими за просвітницькі; вони прагнули воскресити цілий народ український
до нового життя, духовного і громадського, Доведіть слушнієть думки 1. Франка
уривками з джерел та конкретними прикладами діяльності членів «Руської трійці».
Гро утвердження Володимира на київському столі Нестор- літописець урочисто написав: „І почав княжити Володимир у Києві єдиновладно“. Він стає верховним володарем у країні. Історики характеризують державу часів Володимира як ранньофеодальну монархію. Це визначення значною мірою є умовним. Адже перші паростки феодального виробництва на Русі проглядають лише в другій половині його князювання. Значення видатної постаті Володимира полягає в тому, що своєю діяльністю він ніби з’єднав дві доби: пізню родоплемінну й ранню феодальну.
Во время своего правления Владимир, как и до него, почти постоянно участвовал в войнах, сражаясь главным образом с половцами, которые поселились в степной области к юго-востоку от Киевского государства и совершали набеги на земли Руси с 1061 года.
В своем «Уставе», который он написал для своих сыновей и который представляет собой самый ранний известный пример древнерусской литературы, написанной мирянином, Владимир рассказал об участии в 83 примечательных военных кампаниях и зафиксировал убийство 200 половецких князей.
В дополнение к своим боевым качествам Владимир Мономах был известен как правитель, чья сдерживать междоусобную войну среди своих княжеских родственников оживила, хотя бы временно, упавшую силу Киевской Руси. Он также был отмечен как строитель; он основал город Владимир на реке Клязьме на северо-востоке России, который к концу 12 века заменил Киев в качестве резиденции великого князя.
Ему удалось:
• Окончательно разгромить половцев
• Написал Устав Владимира Мономаха
• Написал Поучение детям
• Продолжил политику укрепления династических связей с Европой
• Уменьшил налоги крестьян и мещан
• Ограничил использование рабского труда
• Ограничил право закупов у бояр
• Запретил брать высокие проценты для ростовщиков