Объяснение:Історично становлення нашої країни відбувалося протягом багатьох віків. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на вільне і незалежне життя. Сьогодні ж 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності. Проте важливо пам’ятати історичні постаті та події для того, щоб не забувати про шлях, який довелося подолати українській державі в своєму становленні.
Книжки представлені на виставці:
Андрухів, І. Кость Левицький: політик, громадський діяч, правник (1859 - 1941): монографія / І. Андрухів, С. Сворак, В. Ковалик. — Надвірна: Надвірнян. друк., 2009. — 104 с. — ISBN 978-966-7524-68-5. — укp.
Проаналізовано культурно-просвітницьку та громадсько-політичну, наукову й адвокатську діяльність видатного галицького політика, першого голови уряду ЗУНР К.А. Левицького на підставі документальних і архівних джерел. Висвітлено питання підготовки української національно-демократичної революції 1 листопада 1918 р., участі у державотворчих процесах ЗУНР, історі ї політичної та національно-визвольної діяльності українців Галичини.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА723170
Богуславський, О. В. Преса міжвоєнної української еміграції і боротьба за незалежність України: історичний шлях, досвід, дискусії : монографія / О.В. Богуславський. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 452 c. — ISBN 978-966-653-217-9. — укp.
На підставі дослідження джерельного газетно-журнального матеріалу комплексно проаналізовано особливості становлення та функціонування преси української міжвоєнної еміграції в Європі 1919 - 1939 рр., а також розвиток політичної полеміки та дискусії як форм публіцистики. Охарактеризовано публіцистику М.Грушевського, В.Винниченка, В.Липинського, Є.Чикаленка. Розкрито тенденції та специфіку державотворчих концепцій різних політичних груп, основні суперечності між ними, а також їх вплив на еміграційне суспільство.Обоснованы организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ:ВА698045
Бойко, М. П. Гуманістичний аспект формування національної культури України в умовах глобалізації (в контексті ідей Кирило-Мефодіївського товариства, Д.Донцова, М.Драгоманова) : монографія / М. П. Бойко ; Дніпродзерж. держ. техн. ун-т. — Дніпродзержинськ, 2008. — 260 с. — Бібліогр.: с. 251-260. — ISBN 978-966-8551*-57-4. — укp.
Наведено результати історико-філософського дослідження філософських і політичних поглядів членів Кирило-Мефодіївського товариства. Визначено об'єктивні та суб'єктивні закономірності формування їх ідей. Висвітлено концептуальний зміст їх ідеологічних розробок в контексті перспектив формування національної ідеології та психології українців. Проаналізовано розвиток ідей національної самосвідомості, культури, українського державотворення в працях М.Костомарова, Т.Шевченка, П.Куліша, Г.Андрузького, М.Драгоманова, Д.Донцова.ганизационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА701706
Бойко, М. П. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культурологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення : монография. / М. П. Бойко ; Дніпродзерж. держ. техн. ун-т. — Дніпродзержинськ, 2006. — 451 с. — ISBN 966-8551-31-1. — укp.
Розглянуто питання становлення національної самосвідомості українського народу. Висвітлено духовно-культурний аспект розвитку національного відродження в Україні. Проаналізовано теоретичні джерела становлення слов'янської ідеології в філософських ідеях членів Кирило-Мефодіївського товариства, культурно-історичні умови створення слов'янської федерації. Визначено перспективи формування громадянського суспільства в країні.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА676201
Боярська, З. І. Історія держави і права України: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / З. І. Боярська ; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2001. — 278 с. — ISBN 966-574-251-5. — укp.
Висвітлено процеси виникнення державності на території України, починаючи з рабовласницької доби, до сучасного періоду державотворення. Розглянуто процеси інституалізації державних структур і простежено історичну еволюцію норм інститутів права. Досліджено загальні закономірності державно-правових явищ, визначено їх особливості за різних історичних умов.основаны организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА612642
Вегеш, М. М. Михайло Грушевський: деякі аспекти наукової і політичної діяльності / М. М. Вегеш, Л. В. Горват ; Ужгород. держ. ун-т. — Ужгород, 1998. — 38 с. — укp.
Да. Годы жизни Пугачёва(1742-1775). Годы жизни Суворова(1730-1800)
Объяснение:
Т.к. Суворов подавлял русский бунт Пугачёва.
Участие Суворова
В марте 1774 года в письме генералу А. И. Бибикову, главнокомандующему правительственными войсками, направленными на подавление восстания, Екатерина II указывала: «… отправлен будет к вам немедленно генерал-поручик Суворов … употреблять как того, так и другого можете там, где вы, по соображению обстоятельств и по усмотрению пользы, заблагорассудите». Суворова рекомендовал императрице и канцлер Н. И. Панин, он ссылался на мнение князя Репнина, что «Суворов для употребления против Пугачева более всех годен». Но Румянцев удерживал Суворова при себе, поскольку продолжалась война с Турцией. Выдвинуться против Пугачева Суворов смог лишь после своей победы при Козлуджи. Кроме того, Екатерина II скрывала истинные масштабы бунта, не желая скорым отъездом Суворова из действующей армии дать нежелательное представление Турции и другим врагам России о серьезности положения.
Турки были разбиты при Козлуджи в июне 1774 года. Суворов ненадолго заехал в Москву, чтобы навестить семью, и тут же отбыл усмирять бунт. Главнокомандующим правительственными войсками в это время, после скоропостижной смерти Бибикова, был назначен граф Панин.
24 августа Суворов прибыл в село Ухолово (между Шацком и Переяславлем-Рязанским), где представился начальству. В тот же день с 50 казаками он направился к Саратову. Суворов ехал по разоренному, волнуемому мятежом краю. Он спешил, и вступал в стычки с многочисленными шайками. Несколько раз Суворову даже пришлось назвать себя Пугачевым, о чем, говорил он впоследствии, «сказать мне не стыдно», поскольку сделано это было из-за «опасности бесчеловечной и бесчестной смерти».
В Саратове Александр Васильевич получил известие, что Пугачев разбит Михельсоном и скрывается где-то за Волгой. Он двинулся дальше, до Царицина. 2 сентября Суворов выступил из Царицына во главе 200 казаков, 300 пехотинцев, посаженных на коней, и двух эскадронов кавалерии. Дорог не было, шли, ориентируясь по солнцу.
12 сентября, дойдя до реки Малый Узень, Суворова узнал, что Пугачев пленен своими сподвижниками. Он устремился к Яицку, куда прибыл 16 сентября. Но Пугачев в это время уже находился в руках у коменданта Яицка Симонова.
Суворов продемонстрировал свой фирменный полководческий стиль: быстроту, энергию, натиск. За девять суток по степи было пройдено 600 верст! Однако, на сей раз усилия прославленного военачальника были напрасными. Оно подоспел к «шапочному разбору».