Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.
За часів Ярослава Мудрого було розпочато кодифікацію давньоруського права, результатом якої стало укладення так званої "Правди Ярослава", що становить найдавнішу частину кодексу законів, відомого як "Руська Правда". 37 років правління Ярослава Мудрого заклали міцний фундамент розвитку традицій державотворення на українських землях. Протягом цього часу Давньоруська держава зберігала свою могутність і міжнародний авторитет.
В сучасній Україні встановлено високу державну нагороду – Орден князя Ярослава Мудрого (1995), для нагородження громадян за видатні особисті заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність.
Національною академією правових наук України та Національним університетом "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" заснована Премія імені Ярослава Мудрого (2001) – визнання видатних заслуг науковців-правознавців та практиків-юристів в розбудові правової демократичної держави України.
Консул — высший магистрат в Древнем Риме
.Ко́нсул — должностное лицо, которому поручено представляемым государством выполнение консульских функций в пределах соответствующего консульского округа на территории государства пребывания. Фактически консульские функции от имени представляемого государства осуществляются специально открываемыми с согласия государства пребывания консульскими учреждениями. Главы консульских учреждений делятся на 4 класса: генеральных консулов, консулов, вице-консулов и консульских агентов. Соответственно этому консульское учреждение может являться генеральным консульством, консульством, вице-консульством (редко) или консульским агентством (еще реже) . В штате консульского учреждения помимо главы обычно состоят консульские должностные лица, которые могут именоваться консулами-советниками, консулами, вице-консулами, атташе. Существуют две категории консульских должностных лиц, а именно штатные консульские должностные лица и почетные консульские должностные лица.