В период XVII-XVIII веков Османская империя переживала упадок своего могущества как в экономической, так и политической сферах. Вовлекшись в войны с европейскими странами за власть на территории арабских стран, турки исчерпали ресурсы и расслабились, довольствуясь господством по оба берега Средиземного моря. Как раз в это время стремительно развивались морские торговые пути, поэтому Европа вела импорт и экспорт, обходя Османскую империю. Данный фактор очень сильно подорвал экономику государства, что еще сильнее ослабило его. Это не осталось незамеченным соседями. Австрия отобрала земли дунайских и балканских провинций, а Россия – Северного Причерноморья.
Еще одним упущением было установление русских властей в качестве защитников православных на территории Балканского полуострова. Послы России фактически не подчинялись султану, и работали по своему уставу в ущерб Османскому государству.
Окончательно оказавшись в растерянности, турки просили у англичан и французов в ведении морских дел, что в свою очередь привело к укреплению позиций последний на османских территориях.
Таким образом, к концу XVIII века Османская империя пришла к полному провалу. И только султан Селим III, пришедший к власти в 1789 году, провел серию реформ, которые позволили просуществовать государству вплоть до начала ХХ века.
- у повітах та губерніях обиралися земські управи (земства ) – місцеві органи влади, які опікувалися школами, лікарнями, культурою, благоустроєм…;
- до складу земств входили дворяни, буржуазія, селяни;
- на Правобережжі земська реформа була впроваджена 1911 р., оскільки влада побоювалася польського визвольного руху.
Реформа міського самоврядування 1870 р.
У містах обиралися міські думи й управи, що опікувалися проблемами міського благоустрою.
Судова реформа 1864 р.
- запроваджено безстановий, незалежний від влади суд;
- судові засідання були публічними;
- судочинство відбувалося на змагальній основі: прокурор – адвокат;
- уведено суд присяжних.
Освітня реформа 1864 р.
- уведено єдину систему початкової освіти;
- створену мережу класичних гімназій та реальних училищ (давали робітничу спеціальність);
- відновлено автономію університетів.
Військова реформа 1862 – 1874 рр.
- у 1874 р. запроваджено загальну військову повинність чоловіків з 20 р., які не належали до дворянського стану;
- служба скорочувалася до 6-7 років, особи з вищою освітою служили менше;
- армія переозброювалася за новітніми технологіями, створено паровий флот;
- Росія була поділена на 15 військових округів. В Україні було Харківський, Одеський та Київський округи.
Фінансова реформа 1860 – 1864
- управління грошима зосереджено в руках міністерства фінансів;
- створено незалежних контрольних палат, які контролювали видатки в губерніях;
- створено Державний банк;
- з 1862 р. у пресі публікуються дані про прибутки та видатки держави.
Реформа цензури
- запроваджено цензуру періодичних видань; - видавцям заборонено торкатися політичних питань.
Результати і наслідки реформ
- реформи заклали підґрунтя для переходу від феодальних відносин до буржуазних (капіталістичних);
- сприяли швидкому економічному піднесенню Росії;
- відбулася часткова демократизація суспільства;
- але реформи були обмежені: зберігалося самодержавство, поміщицька власність на землю, станова структура суспільства.