1. "Горе переможеним" - позначає погане становище переможених людей чи народів
Вислів походить з IV ст. до н. е., коли галли вдерлися в Рим, але не могли взяти Капітолій. Облога тривала довго. Римляни голо¬дували, їм запропонували сплатити викуп – 300 кг золота, при відважуванні якого вождь галлів Бренн кинув на терези з гирями меч. У відповідь на обурення римлян, відповів: «Горе пе¬реможеним».
2. Ганнібал біля воріт - вислів, що означає небезпеку. Ганнібал - видатний карфагенський полководець. Коли він одного разу з'явився з військом біля воріт Риму, це викликало величезну паніку
3. "Хліба і видовищ" - позначає людей, які живуть виключно на подачки інших. Римські політики, щоб заробити любов плебсу (щоб виграти вибори консула, заспокоїти народ та ін.) часто влаштовували криваві видовища (наприклад, битви гладіаторів) та роздавали хліб. З часом дехто з простих людей призвичаївсь жити на ці милості, а натовпи вимагали "Хліба і видови
4. "Янус двуликий" - нещира людина. У римлян Янус – бог дверей, згодом – входу і виходу, бог початку і кінця. Зо¬бражувався з 2-ма обличчями, 1-молоде, дивилося вперед, у майбутнє, 2-е – старе, назад, у минуле.
5. "Сатурналії не вічні" - нагадування про те, що все добре (як і зле) в нашому житті закінчується
У Римській державі дуже популярними були Сатурналії. Про це свято більше можете дізнатися з інших джерел, але цікаво, що під час них існував досить цікавий обряд. Раби багатих господарів отримували на час свят відносну волю, іноді їм навіть прислуговували господарі. Як нагадування, попередження рабам, які надто зазналися існував вислів, який згодом став крилатим: "Сатурналії не вічні"
6. "Гроші не пахнуть" - гроші можна добувати будь-яким , вони від цього не змінюються
Римський імператор Тит Флавій Веспесіан, що правив у I столітті, за переказами, через нестачу грошей у казні запровадив податок на громадські туалети. Коли ж його син Тит дорікнув принцепсу в цьому, Ве іан показав йому гроші, зібрані таким і прорік щось типу: "Чи пахнуть, сину, ці гроші?". Звичайно, що вони не пахли
7. Меценат - покровитель наук і мистецтв, особа, що безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури, освіти, літератури
У І ст. до н.е. у Римі жив багатий патрицій Меценат. Він був другом імператора Октавіана Августа і підтримував поетів, художників Риму як матеріально, так і морально. Зокрема, допомагав Горацію та Овідію, був другом Вергілія
8. Вандал - людина, яка знищує пам'ятки мистецтва, неосвічена людина, у ширшому сенсі - людина-руйнівник
Вандали - давньогерманські племена. В V столітті вони напали на Рим і дуже його розграбували, пошкодили й знищили прекрасні скульптури та картини, якими славився Рим. Сам термін з'явився під час Великої Французької революції, яка теж супроводжувалася відчутним вандалізмом
9. Плебей - неосвічена, культурно низька людина; бидло У Римі плебеями називали нащадків переселенців. Вони користувалися набагато меншими правами, і аристократи-патриції їх часто зневажали за відсутність інтересу до мистецтва, неосвіченість
10. Ім'я їм — легіони - величезна кількість (в старослов'янській мові є аналог - слово "тьма")
Легіон в Римі - велике військове з'єднання (від 3-4 до 10-15 тисяч людей). А сам вираз був вжитий у Біблії. В одній із притч розповідається про біснуватого чоловіка, який на питання, як звуть біса, що вселився в нього, відповів: "Ім'я мені - легіон"
11. "І ТИ, БРУТЕ?" - помилково вважається, що ці слова промовив Гай Юлій Цезар, коли його оточили змовники, аби убити. Серед них був найближчий друг імператора - Марк Юній Брут, який також вдарив Цезара кинжалом. Насправді вираз належить перу Вільяма Шекспіра, сцені загибелі імператора в трагедії "Юлій Цезар".
Сьогодні вираз (лат. Et tu, Brute?) використовується в якості докору близькій людині у зраді (найчастіше - в інронічному або навіть юмористичному сенсі).
12. "КАРФАГЕН МАЄ БУТИ ЗРУЙНОВАНО" - також відноситься до періоду Пунічних війн. Вислів належить римському сенаторові Марку Порпцію Катону-старшому (234 — 149 до н. э). Той кожну свою промову в парламенті , на яку б тему він не виступав - з міжнародних відносин, цін на овочі або витрат на утримання каналізації, закінчував словами: «А крім того, я вважаю, що Карфаген має бути зруйнований!» Мудрий політик не без підстав вважав саме існування багатої торгівельної держави - Карфагену загрозою самого існування Римської республіки.
Зараз цей вислів (лат. Carthago delenda est, Carthaginem delendam esse) використовується в двох випадках: як наполегливий заклик до боротьби з кимось або чимось, а також як ілюстрація впертості, коли людина постійно повертається до одного і того ж питання незалежно від теми розмови.
Вислів походить з IV ст. до н. е., коли галли вдерлися в Рим, але не могли взяти Капітолій. Облога тривала довго. Римляни голо¬дували, їм запропонували сплатити викуп – 300 кг золота, при відважуванні якого вождь галлів Бренн кинув на терези з гирями меч. У відповідь на обурення римлян, відповів: «Горе пе¬реможеним».
2. Ганнібал біля воріт - вислів, що означає небезпеку. Ганнібал - видатний карфагенський полководець. Коли він одного разу з'явився з військом біля воріт Риму, це викликало величезну паніку
3. "Хліба і видовищ" - позначає людей, які живуть виключно на подачки інших. Римські політики, щоб заробити любов плебсу (щоб виграти вибори консула, заспокоїти народ та ін.) часто влаштовували криваві видовища (наприклад, битви гладіаторів) та роздавали хліб. З часом дехто з простих людей призвичаївсь жити на ці милості, а натовпи вимагали "Хліба і видови
4. "Янус двуликий" - нещира людина. У римлян Янус – бог дверей, згодом – входу і виходу, бог початку і кінця. Зо¬бражувався з 2-ма обличчями, 1-молоде, дивилося вперед, у майбутнє, 2-е – старе, назад, у минуле.
5. "Сатурналії не вічні" - нагадування про те, що все добре (як і зле) в нашому житті закінчується
У Римській державі дуже популярними були Сатурналії. Про це свято більше можете дізнатися з інших джерел, але цікаво, що під час них існував досить цікавий обряд. Раби багатих господарів отримували на час свят відносну волю, іноді їм навіть прислуговували господарі. Як нагадування, попередження рабам, які надто зазналися існував вислів, який згодом став крилатим: "Сатурналії не вічні"