1.В
2.А
3.А
4.Б
5.В
6.В
7.
Опортунiзм - політичний курс, який характеризується пристосуванством, зрадою інтересів певної політичної сили чи ідеології.
Соцiалiзм iз людським обличчям - спроба пом'якшення тоталітарного характеру держави в Чехословаччині, ще є друге поняття як - Празька весна
8. Не зрозумів які діячі тобі потрібні
9.
1. Б
2. В
3. А
4. г
10. Б, В, А, Г
11. 2, 4, 6
12. А)
1989 року комуністи втратили владу внаслідок Оксамитової революції, а країну очолив письменник-дисидент Вацлав Гавел — останній президент Чехословаччини і перший президент Чехії.
У 1989–1992 країна носила назву «Чесько-Словацька Федеративна Республіка», проте федерація виявилася нестабільною. 17 липня 1992 року Народна рада Словаччини приймає декларацію про незалежність Словацької республіки. Остаточною ж датою розпаду Чехословаччини вважають 1 січня 1993 року. Провідну роль у веденні мирних переговорів з розділення країни відіграли тодішні прем'єр-міністри республік Вацлав Клаус та Владимир Мечіар. Завдяки мирному протіканню процесу розділу країни, цей розділ іноді називають «Оксамитовим розлученням».
Б)
Війна в Югославії можна базувати як вираз: низка збройних конфліктів, що відбувалися на території республіки Югославії і були проявом дезінтеграційних процесів в державі, що полягали у прагненні народів Югославії здобути свою державну незалежність та у прагненні переважно сербських сил не допустити цього. Завершились війни утворенням нових незалежних держав.
Югославські війни головним чином відбувались між сербами, які прагнули зберегти Югославську державу, та народами, що добивались незалежності від неї — хорватами, боснійцями, словенцями та албанцями, а також між хорватами і боснійцями у Боснії і Герцеговині, македонцями та албанцями в Північній Македонії. Війни відбувались на території усіх шести колишніх республік Югославії і призвели до перетворення їх на незалежні держави. Безпосереднім результатом конфлікту стало проголошення сьомої незалежної держави Косово. Югославські війни стали одним з наймасштабніших збройних конфліктів XX століття, вони супроводжувались значними руйнуваннями, великими людськими жертвами та великою кількістю скоєних військових злочинів.
Объяснение:
Внаслідок війни загинули близько 10 000 000 вояків (включаючи близько 1 000 000 тих, хто зник безвісти), до 21 000 000 було поранено.Кожна хвилина війни забирала життя 4 солдатів, а щонайменше 9 зазнавали поранень.
Втрати серед мирного населення. На війну, в якій брали участь 34 держави з населенням близько 1 мільярда чоловік (67 % від населення планети) було мобілізовано близько 65 мільйонів чоловіків.
5 000 000 мирних жителів померло
не менше 6 000 000 людей, ослаблених труднощами війни, померли вже по війні внаслідок епідемії грипу у 1918—1919 років.
У відсотковому співвідношенні до чисельності населення найбільші жертви на вівтар війни були складені:
Сербією — загинуло 6 % населення
Францією — 3,4 %
Румунією — 3,3 %
Німеччиною — 3,0 %