Австро-турецька війна (1716—1718)
Австро-турецька війна (1787—1791)
Англо-іспанська війна (1727—1729)
Англо-іспанська війна (1761—1763)
Англо-іспанська війна (1796—1808)
Булавінське повстання
Велика Північна війна
Війна за баварську спадщину
Війна за польську спадщину
Війна королеви Анни
Війна четверного альянсу
Шаблон:Війни XVIII століття
Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1696—1702)
Іспансько-португальська війна (1735–1737)
Перський похід Петра І
Перша англо-маратхська війна
Російсько-перська війна (1796)
Російсько-турецька війна (1735—1739)
Російсько-чукотські війни (1641—1778)
Російсько-шведська війна (1741—1743)
Російсько-шведська війна (1788—1790)
Объяснение:
Объяснение:
Колоніальна політика — це політика поневолення і експлуатації за до військового, політичного та економічного примусу народів, країн або територій переважно з іншонаціональним населенням, часто економічно менш розвинених.
Колоніальна політика від самого початку була пов'язана із війнами. Торговельні війни XVII та XVIII ст. велися колоніальними імперіями за колоніальні та торгові переваги. Ці війни супроводжувалися грабіжницькими нападами на чужі колоніальні володіння, а також розвитком піратства.
Впертість та жорстокість, із якими велися колоніальні війни, обумовлювалися намаганням кожної із держав-суперниць монополізувати у своїх руках грабунок залежних держав, а з іншого боку, винятковим значенням колоніальних ринків, що їх, як правило, вдавалося закрити від сторонньої конкуренції. Крім того, для колоній торгівля завжди була нееквівалентною і прибутковість її для метрополії зростала із поступом технічного прогресу. До того ж, колонізатори часто отримували продукцію колоніальних країн задарма, шляхом прямого грабунку. У часи розвитку мануфактурного капіталізму, власне, вирішувалося питання, котра із колоніальних держав завоює торговельну, морську і колоніальну гегемонію і тим забезпечить найсприятливіші умови для розвитку власної промисловості.