Зоря Галицкая, Зоря Галицка) — перша газета українською народною мовою.
«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.
Народо́вці, або українофі́ли, — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті.
Москвофільство — русофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х роках.
НАРОДНИКИ — діячі опозиційного сусп. руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися загальнодемократ. спрямованістю свого світогляду, тією чи ін.
2 рівень
1)Один з епізодів революції 1905 року в Російській імперії, що мав місце в Горлівці, Бахмутського повіту Катеринославської губернії
2)«Руська трійця» — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820 - х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження(1833—1837 роки)
3 рівень
1)Реформи Марії-Терезії та Йосифа II, здійснені на західноукраїнських землях в цілому позитивно вплинули на розвиток краю, спричинили поширення серед русинів прихильного ставлення до Габсбургів, завдяки чому їх стали називати вірними і вдячними імперії "тірольцями Сходу".
2)На поч. 1848 р. у деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід'ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси походить назва революції — "Весна народів". Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня з'явилися перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію.
3)Причиною прийняття циркуляра є Польське повстання 1863-63рр. Під його впливом Російський уряд розгорнув репресії проти українського руху. Валуєвський циркуляр (1863) — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, учбових і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв
4 рівень
Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (*2 вересня 1811 —†10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
Український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Псевдоніми — Вагилевич Далибор, Волк Заклика.
Экономическим последствием зависимости Руси от Орды был так называемый "ордынский выход" - система двойного налогообложения, когда крестьяне и ремесленники были вынуждены отдавать налог не только своему князю, но и ордынскому баскаку. Впоследствии, когда некоторые русские князья (такие, как, например, Иван Калита) взяли на себя обязанность собирать "ордынский выход", это росту только этих городов - остальные по-прежнему оставались под двойным гнётом. Это замедлило и ослабило развитие Руси, кроме некоторых избранных городов, таких, как Москва. С другой стороны, часть дани Орде использовалась на создание на Руси управленческой инфраструктуры, в первую очередь, ямской гоньбы - почтовой системы для ханских гонцов, которая впоследствии перешла во владение Руси и по становлению независимого Российского государства.
Политическим последствием зависимости Руси от Орды была невозможность объединения русских княжеств. Орде было выгодно раздробленное состояние Руси, когда единственной силой, стоящей над княжествами, являлась сама Орда, которая утверждала любого князя своими "ярлыками" или отказывала в таковом утверждении.
Наконец, социальные последствия были многочисленны и негативны, и восходили в конечном счете к экономике. Из-за замедления роста городов не сформировалось устойчивого сословия горожан и купцов, которые могли бы соперничать в могуществе с князьями, поэтому ещё долгое время после ликвидации ордынской власти в России сохранялся феодализм и не было движения в сторону капитализма.