Велике князівство Московське (рос. Великое княжество Московское), Московія — середньовічна слов'янська держава у центрі сучасної європейської частини Росії, що розвинулося з Московського князівства, початково підпорядковане Великому князівству Володимирському, але завдяки вдалому використанню Орди стало найпотужнішою державою на північному сході колишньої Руської держави.
Моско́вський улус згодом відомий як князі́вство Моско́вське — виділене монгольським ханом територіальне утворення (носило назву Московський улус до розпаду Золотої Орди) у складі Великого князівства Володимирського 1277 року. Розташовувалось спочатку в межах сучасної Москви та Московської області, а згодом загарбало собі нові володіння теперішньої північної частини європейської Росії.
З 1328 року московські князі отримують ярлик від хана Золотої Орди на титул Великий князь Володимирський. Москва стає центром збору данини на користь хана з усіх на той час підконтрольних Золотій Орді Володимира, Новгорода та інших міст Русі.
1382 року московський князь отримав від Орди право називатися великим князем.
Объяснение:
Відповідь:
В основу сюжета произведения А. С. Пушкина легла история о Вещем Олеге. Князь Олег был реальным историческим деятелем. Начинается «Песнь» с описания похода князя Олега на хазар, что тоже было исторически достоверно. А. С. Пушкин хотел рассказать о человеке, который многое сделал для Руси. Военные походы князя Олега отражены в «Песне о Вещем Олеге». Историческое лицо прославляется А. С. Пушкиным, прославляются его подвиги и желание сохранить и увеличить территорию Древней Руси. При описании действий князя Олега описываются и предметы орудия, которыми пользовалась дружина. Здесь также проявляется историческое осмысление.
Так, историческая основа «Песни о Вещем Олеге» заключена в выборе главного героя произведения. Описание князя и его подвигов становится признаком достоверности.
То, что А. С. Пушкин указывает на то, что князь Олег имел прозвище Вещий, вновь подчеркивает историческую достоверность. До сих пор существуют споры по поводу того, почему князь Олег получил такое прозвище, но то, что оно существовало в реальности, подчеркивается всеми исследователями.
Норма́ни — означає «люди з півночі», або «люди північного вітру» — германомовні жителі Скандинавії (Норвегії, Швеції, Данії), які спочатку були відомі своїми розбійними набігами на землі Західної і Південної Європи з VIII по XI століття, а згодом заснуванням цілої низки держав — в Британії, Нормандії
Объяснение: