Древний Вавилон относится к рабовладельческим государствам, в котором общество, прежде всего, делилось на свободных и рабов. Рабы представляли собой самый низший слой населения, и относились к вещам, находившимся в собственности у хозяина.
Рабов Древнего Вавилона разделяли на частновладельческих, храмовых и царских. Было всего лишь несколько исключений для прав рабов, например, дети рабыни от ее владельца считались свободными.
В свою очередь, свободные граждане Древнего Вавилона делились на полноправных и неполноправных. Первая группа граждан могла владеть землей и нести повинности в пользу государства. А неполноправные граждане назывались «мушкену», и их положение в обществе Древнего Вавилона до сих пор неоднозначно. Их отличие от полноправных граждан исходит из «Законов Хаммурапи», по которым они несли иного типа наказания и вину.
Відповідь:
Після поразки боротьби за українську державність західноукраїнські землі увійшли до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини. На решті земель було створено Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР). Вона мала територію 452 тис. км2, а кількість її населення, за переписом 1920 р., становила 25,5 млн осіб. Усі утворені на землях колишньої Російської імперії радянські республіки були формально самостійні, але фактично внаслідок панування в кожній із них Комуністичної партії утворювали єдину державу без спільної назви. Спочатку вона існувала у формі військово-політичного союзу, а з 1921 р. — як договірна федерація.
Пояснення: