Казахская Автономная Социалистическая Советская Республика (Казахская АССР, Казахстан, КазАССР, КАССР) наименование, существовавшее с февраля по декабрь 1936 года; с июня 1925 года по февраль 1936 года именовалась Казакская Автономная Социалистическая Советская Республика (Казакская АССР, Казакстан) (каз. Qazaq Aptonom Sotsijalistik Sovettik Respublikasь, Qazaƣьstan, каз. Қазақ Автономиялы Социалистік Кеңестік Республикасы, Қазақстан) — казахская национальная автономия, административно-территориальная единица в составе РСФСР на территории современного Казахстана[2] (1920—1936).
Бісмарк був прихильником, як би сьогодні сказали, «сильної руки». Він говорив, що проблеми того часу (об’єднання Німеччини) вирішать не промови політиків чи парламентські більшості, а «залізо й кров». За такий підхід та сильне урядування його в народі називали «залізним канцлером».
“Залізний канцлер “, що представляв інтереси меншості і абсолютної влади, управляв цією імперією в 1871–1890 роках, провів реформи німецького права, системи управління і фінансів, що модернізували ці сфери життя країни. Прагнучи соціального миру, Бісмарк запровадив для робітників соціальне страхування на випадок непрацездатності та пенсійне забезпечення за віком.
Запровадження обов’язкового соціального страхування в Німеччині було одним з елементів політики Бісмарка.
Процес вдосконалення соціальних законів почав набирати обертів у наступні десятиліття. Розширювалося коло застрахованих, збільшувалися розміри виплат, зростали витрати держави на соціальні програми. У середині 1890-х рр. вони становили майже 2 млрд. марок — сума на ті часи досить велика. Парадокс, однак, у тому, що ухвалені за ініціативою Бісмарка соціальні закони, обернувшись для сучасників додатковим фінансовим тягарем, полегшили життя майбутнім поколінням.