Какие объективные и субъективные факторы, на Ваш взгляд, не позволили сделать реформирование экономической и политической систем СССР достаточно плавным и контролируемым
Данило Романович увійшов в історію України як відомий політик та людина, яка мала неабиякі здібності.
У 1205 р. загинув його батько, перший князь Галицько-Волинської держави, Роман.
Мати Данила, княгиня Анна, змушена була разом із чотирирічним Данилом та його братом Васильком покинути Галичину.
Літописи характеризують Данила як досвідченого мужа, що боровся за втілення в життя ідеї про єдність галицько-волинських земель.
У 1223 р. Данило Галицький взяв участь у знаменитій битві на Калці, де виявив себе хоробрим й умілим полководцем, мужньою людиною. Молодий князь виніс із цієї битви повчальний урок — для спільної та успішної боротьби проти загарбників необхідно об’єднання південноруських земель.
Данилові Романовичу вдалося придушити боярські групування на Волині, заручитися підтримкою широких верств населення — ремісників, селян-общинників, міських купців, у тому числі й іноземних, частину боярства. Він зміг створити регулярну добре озброєну та підготовлену до воєнних походів і битв піхоту — «пешцив».
У 1238 р. Данило розгромив групування галицьких і перемишльських бояр, зайняв Галич і став єдиним правителем Галицько-Волинської держави.
Князювання Данила Романовича у Галицько-Волинській державі (1238—1264 pp.) стало періодом її розквіту.
Данило як талановита, освічена людина зміг стати могутнім правителем однієї з найбільших у XIII ст. держав Східної Європи.
Положение балканских народов во второй половине XVII и в XVIII в. Упадок Османской империи, разложение военно-ленной системы, ослабление власти султанского правительства — все это тяжело отражалось на жизни находившихся под турецкой властью южнославянских народов, греков, албанцев, молдаван и валахов. Образование чифтликов, стремление турецких феодалов увеличить доходность своих земель все более ухудшали положение крестьянства. Раздача в горных и лесных районах Балкан в частное владение земель, принадлежавших ранее государству, вела к закрепощению общинного крестьянства. Власть помещиков над крестьянами расширилась, установились более суровые, чем раньше, формы феодальной зависимости. Заводя собственное хозяйство и не довольствуясь натуральными и денежными поборами, спахии (сипахи) заставляли крестьян выполнять барщину. Большое распространение получила передача спахилуков (турецкое — сипахилик, владение сипахи) на откуп ростовщикам, которые беспощадно грабили крестьян. Произвол, взяточничество и самоуправство местных властей, судей-кадиев, сборщиков налогов росли по мере ослабления центральной власти. Янычарские войска превратились в один из главных источников мятежей и неурядиц в европейских владениях Турции. Ограбление турецким войском и особенно янычарами мирного населения превратилось в систему.
Данило Романович увійшов в історію України як відомий політик та людина, яка мала неабиякі здібності.
У 1205 р. загинув його батько, перший князь Галицько-Волинської держави, Роман.
Мати Данила, княгиня Анна, змушена була разом із чотирирічним Данилом та його братом Васильком покинути Галичину.
Літописи характеризують Данила як досвідченого мужа, що боровся за втілення в життя ідеї про єдність галицько-волинських земель.
У 1223 р. Данило Галицький взяв участь у знаменитій битві на Калці, де виявив себе хоробрим й умілим полководцем, мужньою людиною. Молодий князь виніс із цієї битви повчальний урок — для спільної та успішної боротьби проти загарбників необхідно об’єднання південноруських земель.
Данилові Романовичу вдалося придушити боярські групування на Волині, заручитися підтримкою широких верств населення — ремісників, селян-общинників, міських купців, у тому числі й іноземних, частину боярства. Він зміг створити регулярну добре озброєну та підготовлену до воєнних походів і битв піхоту — «пешцив».
У 1238 р. Данило розгромив групування галицьких і перемишльських бояр, зайняв Галич і став єдиним правителем Галицько-Волинської держави.
Князювання Данила Романовича у Галицько-Волинській державі (1238—1264 pp.) стало періодом її розквіту.
Данило як талановита, освічена людина зміг стати могутнім правителем однієї з найбільших у XIII ст. держав Східної Європи.