Государства «Железного века»
Железный век пришел на смену бронзовому веку, период характеризуется раннеклассовым развитием человечества и развитием кузнечного дела, появлением таких железных изделий, как: наконечники, топоры, палицы, ножи и другие виды оружия, элементы украшений (броши, бляхи, булавки и т.д.), плоскодонная посуда и т.п. Каменные орудия труда исчезают, частично используются бронзовые орудия труда. Развиваются торговые пути, предметы из железа приобретают большую ценность.
Для каждой территории «Железный век» начался в свое время, его раннее развитие относят к 12 до н.э. Из истории металлургии известно, что первым нашли метеоритное железо. Некоторые ученые считают, что первыми в «Железный век» пришли народы Африки, что связывают с их географическим местоположением и наличием руды, которая выходила за пределы земли. Плавка железа была изобретена ими в 600-400гг. до н.э. Хотя имеются данные, что для Северной Европы этот «Железный» период начался около 8 в. до н.э., а в Малой Азии – еще во втором тысячелетии до н.э.
Государства «Железного века» изучаются в разделе Всеобщей истории (история Древнего мира). В 1-ом тысячелетии до н.э. к Средиземноморским государствам этого периода относятся: Римская империя (Скандинавский и Германский Железный век), Греция, Мессения (ном Греции), Этрусское царство, Лидийское царство. К Западно- и Центрально-европейским – Фракия. В Северном Причерноморье можно выделить: Скифское царство, Киммерийское царство, Боспорское царство (территории этих государств охватывали Крым, часть территории Украины, России и Казахстана, границы могли меняться из-за войн). Для Закавказья и Малой Азии – это Хеттское царство, Ассирия (современный Ирак), Вавилония (территория Ирака), Фригийское государство (запад современной Турции), Мидийское государство (Древний Иран), Месопотамия (долина рек Тигра и Евфрата), Урарту (территория современной Армении, восточной Турции). В Китае «Железный век» начался в 8 в до н.э. В Африке к государствам «Железного века» можно отнести: Финикийское царство (север Африки),Израильское царство, Персидская империя, Египет, Мероитское царство или Куш (территория современного Судана) и др.
ответ:На початку 1653 року війська Речі Посполитої зробили ряд нападів на Гетьманщину, заходячи аж під Чорнобиль, Паволоч і Брацлав. Зокрема, у березні 1653 року 8-тисячне військо на чолі зі Стефаном Чарнецьким і Себастіаном Маховським захопило східні райони Брацлавщини. У жорстокому бою під Монастирищем Іван Богун зупинив ворога. Тим часом Тиміш Хмельницький на чолі з козацьким корпусом пішов походом у Молдову і згодом опинився в облозі у місті Сучаві. Богдан Хмельницький і хан, об'єднавши свої сили, рушили в напрямку до Кам'янця. Тут гетьман отримав звістку про загибель свого сина.
Польський король розмістив своє військо під Кам'янцем в окопах і очікував звістки про падіння Сучави, після якої чекав об'єднання зі своїми союзниками волохами і угорцями. З-під Кам'янця він рушив до Бара . Отримавши звістку про приєднання хана до Хмельницького, король скликав військову раду, яка вирішила відступити в район Жванця, стати там обозом і дочекатися підходу угорських і волоських військ. 28 вересня під містом і замком, між ріками Дністер і Жванчик коронна армія зупинилася табором, який укріплювався ровами і валами. Через Дністер було збудовано міст для отримання продовольства і фуражу з Буковини. Чисельність війська досягала 50000 осіб. Тим часом під Сучавою було укладено перемир'я. Майже двомісячна оборона Сучави продемонструвала правителям Молдови, Валахії і Семигороду залізну стійкість козацької піхоти, завдала серйозних втрат їхнім військам і розвіяла ілюзії щодо можливості легких перемог у боротьбі з Україною. Саме під впливом сучавських подій Ракоці і Георгіце обмежилися відрядженням до Яна Казимира всього відповідно 2 тисяч і 1 тисячі воїнів.
Объяснение: