Объяснение:
упродовж 17 першої половини 18 століття чисельність населення Європи постійно зростала середня щільність населення Європи до 30-35 осіб на 1 км квадратний що складало приблизно третину від сучасного дорівнює середня тривалість життя людини складала 35 років що не впливає наявність людей які досягли похилого віку у чоловіків умирали у віці 40-60 років жінок 20 40 років пов'язано це було з відсутністю медичної до нехтування елементарних правил гігієни жахливі санітарні умови основними містах сприяли поширенню хвороб і епідемій у 16 першій половині 17 століття окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми в населенні Європи від епідемії від голоду державні років пожежі міста Європи та встановили 10 20% населення вони були невеликими 30-35 тис мешканців відокремленим від навколишнього світу старовинними мурами з вузькими вуличками проте існування міста велетні велетні міста була осередком до тексту шукав кращу долю. європейська Кухня: людина 18 століття що змінили світ психологічну стравоходу проте заходом життя стало легшим. щонайперше на столі привертали увагу величезна кількість м'яса час обіду на стіну подавали до 10 видів страв із м'яса. протягом принаймні 150 релігійних культів риби ставала головною їжею людини. У селян харчування скромніше але в них з'явились теж багато продуктів.
ответ:Перехід до капіталістичних відносин у ХVІ–ХVІІІ ст. вніс суттєві зміни в повсякденне життя тогочасної людини.
Торгові стосунки сприяли збільшенню кількості доріг, морських шляхів. Для відносин зі Сходом зберігає свою актуальність Великий Шовковий Шлях, торгові шляхи в Середземному морі. Поява кораблів нового зразка відкрила дорогу в Атлантичний та Індійський океани. Людина вийшла в Тихий океан, змогла здійснити навколосвітню подорож.
Збільшується кількість міст та чисельність населення в них. Змінюється їхній зовнішній вигляд. Боротьба міст проти феодалів, Магдебурзьке право приводили до появи органів місцевого самоврядування. Для них у центрі міста будувалися ратуші. Ці будівлі обов’язково мали великий годинник, який було видно й чутно на досить далекій відстані. Значно менше будується феодальних замків. Їх замінили гарно оздоблені маєтки дворян.
В архітектурі панував стиль бароко. Розписи на стінах, позолочена ліпнина, м’які меблі обов’язково прикрашали будинки, виконані в такому стилі. Для житла буржуазії були характерні простота й доцільність. Стіл, кілька стільців, легке крісло, бюро для паперів, шафи з посудом, камін, прикрашений різнокольоровою керамічною плиткою, — ось такий інтер’єр був властивий для помешкань банкірів, торгівців, дрібних чиновників, власників мануфактур. Житло селян у цей час майже не змінилося порівняно із середньовіччям.
Під час хрестових походів європейці познайомилися з побутом ісламського світу. Повернувшись у Європу, хрестоносці принесли з собою культуру щоденного омивання свого тіла, окремих для жінок та чоловіків лазень, зручний домашній одяг. У деяких містах існував водогін, але каналізації так і не було. Нечистоти виливалися безпосередньо на вулицю.
Формуються правила етикету, культура вживання їжі. Заможні люди старалися наймати досвідчених кухарів для приготування вишуканих страв з овочів, риби, м’яса. У містах існували крамниці, у яких завжди можна було придбати гарячі хлібні вироби.
Стиль бароко наклав відбиток на зовнішній вигляд людини. Відповідно до тогочасної моди жінки активно користувалися пудрою та рум’янами. Одяг прикрашали коштовним камінням, золотим гаптуванням, мереживом, пір’ям. Стали популярними перуки, які присипали пудрою. На відміну від дворян, буржуа-протестанти носили простий одяг темних кольорів, але прикрашали своє вбрання сніжно білою краваткою.
Объяснение:
Курган Центрального Казахстана:
Обширную территорию Центрального Казахстана в эпоху раннего железа населяли племена, оставившие удивительно однообразные и устойчивые по форме погребальные сооружения.
Для тасмолинской культуры Центрального Казахстана характерны курганные могильники, которые названы «курганами с усами». В курганах тасмолинской культуры делали два захоронения: большом хоронили человека, в малом – лошадь.
«Бесшатырский курган» состоит из множества могильников, датируемых VI—IV веком до нашей эры. Общая площадь могильника Бесшатыр около 2 км². Большой Бесшатырский курган является самым большим из курганов. Его диаметр 105 метров, а высота 17 метров. Курган имеет форму усеченного корпуса, а за счет каменного покрытия, которое плотно уложено в несколько слоев у основания, создается впечатление цоколя. Курган по спирали окружают 94 кольцевых ограды из каменных столбов-менгиров и больших валунов. Тамги казахских родов расписаны на некоторых менгирах. В одном из курганов оказалась деревянная постройка из массивных стволов тянь-шанских елей.
Могильники исследованы в 1957, 1959—1961 годах семиреченской археологической экспедицией (рук. К.Акишев). Было установлено, что в состав захоронения входит 31 большой и маленький могильник, 21 из которых покрыты камнем, 10 — пластом из щебня и глины. Могильники условно делятся на северные и южные. Самые крупные (2-й и 3-й) диаметром от 45 до 105 м, высотой 6—17 м, средние курганы — соответственно 25—38 м и 5—6 м, маленькие — 6-13'3нмвет м и 0,8—2 м. Удлинённые участки 6 из 20 курганов ограждены цепью из 45 оград, сложенных из каменных плит и мелких камней. На множестве плит высечены изображения горных коз, кабанов, волков и других зверей, а также различные метки. Встречаются символы солнца и круги, изображающие казахскую тамгу «глаз». В 6 больших курганах обнаружены сложные подземные ходы общей длиной 55 м, высотой проходов — 1,68 м, шириной — 0,8 м. Могильники малых курганов вырыты в виде простой ямы, иногда с боковым каменным ящиком. Средние по форме напоминают юрту. Большие могильники изнутри отделаны деревом и являются уникальными архитектурными памятниками древней эпохи. На строительство большого кургана уходило до 50000 м3 камня и глины. Брёвна для отделки заготавливались из тянь-шанской ели в Заилийском Алатау в 200—250 км от места и сплавлялись по реке.
Объяснение:
чень надеюсь что