г1914г 24 юля правда
Объяснение:
24июля 1914г
Из интернета
Объяснение:
1. Політика Російської імперії на українських землях у 1914-1917 рр.
Більшість українців по обидва боки фронту лояльно поставилася до імперських властей. Однак ані широкі мобілізації, ані самовідданість і героїзм українців не могли змінити політики імперій-поневолювачів щодо України.
Російський уряд передбачав, що український національний рух неодмінно призведе до відродження Української держави, тому максимально обмежував його розвиток, а початок Першої світової війни відразу ж використав для посилення репресій проти всіх виявів національного життя українців.
Ще 31 липня 1914 р. уряд запровадив військову цензуру й одночасно видав указ про заборону друку українською мовою, що призвело до знищення української преси. На Правобережжі, зокрема й у Києві, на початку війни був запроваджений воєнний стан, за якого будь-яка громадсько-політична активність українців каралася воєнними судами як ворожі владі прояви сепаратизму.
Окупаційна політика царизму в Західній Україні. Імперські політики бачили, які геополітичні перспективи розкриває перед ними здобуття Галичини, Буковини й Закарпаття. Одночасно вони усвідомлювали, що приєднання Галичини призведе до різкого збільшення в імперії свідомих українців, а це обов’язково посилить «небезпечний малоросійський сепаратизм».
Система государственного управления эпохи Московской Руси была крайне бюрократизирована. Если на момент её создания при Иване III приказов (или "изб") было немного, всего 7, то к наступлению эпохи первых Романовых их число возросло до нескольких десятков (особенно интенсивно шла бюрократизация при Алексее Михайловиче). Количество чиновников, именовавшихся судьями, дьяками и подьячими, в приказах постоянно возрастало. Юрисдикции многих приказов пересекались, и, соответственно, росло количество учреждений, которые нужно было миновать каждой официальной бумаге. Поэтому система приказов сильно задерживала развитие России, и была ликвидирована в ходе реформ Петра I.
В каждом приказе имелось несколько рангов чиновников, которые назывались судьи, дьяки и подьячие. Судьи были чиновниками высшего ранга, главные судьи набирались из бояр и знатных дворян, прочие же - из выслужившихся дьяков. Судьи имели полномочия принимать решения, в то время, как дьяки и подьячие занимались бумажной работой.
По мере роста количества приказов часто оказывалось, что их юрисдикции становятся крайне размыты, в ведомство приказов попадали дела вне их официальной, обозначенной в названии, юрисдикции. Поэтому приказная система была крайне запутанной и сложной.
28 июля 1914 года!!
Вот тогда началась 1 мировая война.