Вишиванки моєї бабусі
Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.
Матусина пісня супроводжує нас від народження й протягом всього . життя Маленькими ми слухаємо «Люли, люли, прилетіли ґулі», «Ковзанці, катку-рябку», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші неньки вчать нас співати: «Ходить гарбуз по городу». Підростаємо ми, взрослеют і наші пісні. Уперше десь біля багаття під час відпочинку мама навчила мене співати маршові пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись хотіли зробити гімном Країни, – «За Україну», «Не пора». Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні
Мені тато завжди говорив щоб жити потрібно багато працювати та заробляти гроші
[д о р' і з' ц' і], [х в и л' у й е с': а], [р о ж: а' р и т и], [ч е с' ц' і], [ п р и н' і ш: и], [ п а л а з' ц' і], [ б л' а с' ц' і], [ п р' а з' ц' і], [ ф л е с' ц' і], [ з л о д' у з' ц' і], [ п' і д ж и в л' у в а т и], [ с и п л' у ц':а], [ ж у р и с':а], [ в о д и ц':і], [б е ж: у р н и й], [з н' і ш: и].