Объяснение:
Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то більшість істориків поділяють думку про те, що вона загальмувала політичний, економічний і етнокультурний розвиток Русі, відкинувши її князівства на кілька століть назад. Ординське іго на довгі роки закріпило удільну роздробленість, перешкоджало об'єднанню земель і князівств, завадило відродженню державності.
Іншої думки дотримуються дослідники, які вважають, що Монголо-татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість заохочувала боротьбу східних слов'ян за незалежність і відновлення державності.
Во второй половине XVIII в. русское правительство стало усиливать свою колониальную политику в Казахстане в двух направлениях: прежде всего в северо-западном, вдоль р. Урала и в северо-восточном — вдоль р. Иртыша. Постройка крепостей возле этих рек усилила позиции царизма, позволила им вести политику, направленную на захват новых территорий. Проникнув в глубь казахской степи, царское правительство ломало традиционную систему жизнеобеспечения казахов, пытаясь заменить ее теми принципами, которые основывались на опыте устройства оседло-земледельческого общества и были неприемлемы для кочевников.