Найважливіші історичні дати та події
1 млн. років томуПоява найдавніших людей на території сучасної України.1 млн – 11 тис. років томуПалеоліт або давній кам'яний вік.Близько 40–35 тис. років томуПоява на території сучасної України людини сучасного типу.10–8 тис. років томуМезоліт або середній кам'яний вік. 8–5 тис. років томуНеоліт або новий кам'яний вік.Початок 4 – середина 3 тис. до н. е.Енеоліт або мідно-кам'яний вік.2 тис. р. до н.е. – VIII ст. до н.е.Бронзовий вік.VIII-IV ст. до н.е.Ранній залізний вік.IX-VII ст. до н.е.Панування в північних степах України кімерійців.VII-III ст. до н.е.Перебування на українських землях “скіфів”III ст. до н.е. – III ст. н.е.Проживання на півдні України сарматів.І-ІІ ст.Перші згадки про слов'ян-венедів у писемних джерелах.III-IV ст.Перебування готів на українських землях.V-VII ст.Велике слов'янське розселення.Виникнення та розквіт Київської РусіКінець VIII – початок IX ст.Утворення Київського князівства860 р.Перший похід русичів, очолюваних князем Аскольдом на Константинополь (Царгород)882 р.Убивство князя Аскольда та захоплення князівської влади в Києві Олегом. Виникнення держави Київська Русь907, 911р.Походи князя Олега на Царгород941, 944 р.Походи князя Ігоря на Візантію945 р. Повстання деревлян і вбивство князя Ігоря946 р.Посольство княгині Ольги до Царгорода968 р.Перший Балканський похід князя Святослава969–971 pp. Другий Балканський похід князя Святослава988 р.Початок запровадження князем Володимиром християнства як державної релігії Київської Русі1036 р. Розгром князем Ярославом Мудрим печенігів під Києвом1054 р.Перша згадка в літописі Києво-Печерського монастиря1054–1113 рр.Співправління трьох братів Ярославичів – Ізяслава, Святослава та Всеволода1068 р.Повстання в Києві проти Ярославичів1097 р.Любецький з'їзд князів1113р.Народне повстання в Києві1113 р.Прийняття "Статуту" Володимира Мономаха Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава1152–1187 рр.Зміцнення Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла1169 р.Захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським1185 р.Невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, що став підґрунтям для поеми "Слово о полку Ігоревім"1187р.Перша літописна згадка назви "Україна" стосовно земель Південної Київщини та Переяславщини1199 р.Об'єднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицької і Волинської земель1206–1238 pp.Утворення Галицько-Волинського князівства Період міжусобиць, боярських змов та іноземного втручання в галицько-волинські справи31 травня 1223 р.Битва на річці Калці1238 р.Утвердження князя Данила Романовича в Галичі. Розгром військом Данила Галицького рицарів-хрестоносців під Дорогочином1239 р.Спустошення монголами Переяславської й Чернігівської земельКінець листопада – початок грудня 1240 р.Облога й захоплення Києва військами монгольського хана БатияГрудень 1240 р. – березень 1241 р.Спустошення монголами земель Київського та Галицько-Волинського князівств17 серпня 1245 р.Ярославська битва1253 р.Коронування Данила Галицького послами Папи Римського Інокентія IV1264 р.Смерть Данила Галицького1264–1301 pp.Князювання Лева Даниловича (сина Данила Галицького) у Галицькій та Перемишльській землях1269–1288 pp.Князювання Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині1301–1308(15) pp.Правління Юрія І Львовича, що об'єднав під своєю владою всі землі Галицько-Волинської держави1315–1323 pp.Князювання в Галицько-Волинському князівстві Андрія та Лева II Юрійовичів1324–1340 pp.Князювання в Галицько-Волинській державі Мазовецького княжича Болеслава Юрія II1340 р.Смерть Юрія II. Перший похід польського короля Казимира III на Львів. Початок боротьби за галицько-волинські землі між Литвою та Польщею1349 p.Похід польського короля Казимира III на Галицько-Волинську Русь і підкорення більшості її земель
· во-вторых, натуральное хозяйство, отсутствие экономических связей созданию сравнительно небольших феодальных мирков и сепаратизму местных боярских союзов;
· в-третьих, развитие боярского землевладения: расширение боярских вотчин путем захвата земель смердов-общинников, покупка земли и т. п. — вело к усилению экономической мощи и самостоятельности бояр и в конечном счете к обострению противоречий между боярами и великим киевским князем. Бояре были заинтересованы в такой княжеской власти, которая могла бы обеспечить им военную и правовую защиту, в частности в связи с ростом сопротивления горожан, смердов захвату их земель и усилению эксплуатации. Местные бояре стали приглашать князя со своей дружиной, но отводили им поначалу только полицейские функции. В последующем князья, как правило, стремились получить всю полноту власти. И это, в свою очередь, вело к обострению борьбы между боярами и местными князьями;
· в-четвертых, рост и укрепление городов как новых политических и культурных центров;
· в-пятых, в XII в. торговые пути стали обходить Киев; европейских купцов, а также новгородцев все более привлекали Германия, Италия, Ближний Восток, «путь из варяг в греки» постепенно терял свое значение;
· в-шестых, борьба с кочевниками ослабляла Киевское княжество, замедляла его прогресс; в Новгороде и Суздале было гораздо спокойнее.
Итак, в середине XII в. Киевская Русь распалась на 15 больших и малых княжеств, а в начале XIII в. их количество увеличилось до 50.
Последствия феодальной раздробленности:
Распад Руси на отдельные княжества сыграл не только отрицательную (ослабление перед монголо-татарским нашествием) , но и положительную роль: он бурному росту городов и вотчин в отдельных княжествах, развитию торговли с Прибалтикой, с немцами, развитию местной культуры — строились архитектурные сооружения, создавались летописи и т. п. Русь не распалась полностью. Киевское княжество хоть и формально, но цементировало страну; сохраняла свое влияние общерусская православная церковь, которая выступала за единство Руси, осуждала княжеские усобицы;